- 1. І п'ятий ангел засурмив - і я побачив зорю, що з неба впала на землю. І дано їй ключ від колодязя безодні.
- 2. І вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, наче дим з великої печі, і потемніло сонце і повітря від диму з колодязя.
- 3. І з диму вийшла саранча на землю, і дано їй владу, як ото мають земні скорпіони.
- 4. І сказано їй, щоб не шкодила земній траві, ані всякому зіллю, ані всякому дереву, але тільки людям, які не мають Божої печаті на чолах.
- 5. І дано їй, щоб не вбивати їх, але щоб мучилися п'ять місяців, а мука від неї - наче мука від скорпіона, коли укусить людину.
- 6. І в ті дні шукатимуть люди смерти, але не знайдуть її; і забажають умерти, та втече від них смерть.
- 7. А саранча та подібна була до коней, готових до бою. На головах у неї наче вінці, подібні до золота; а обличчя її - наче обличчя людини.
- 8. І мала волосся, наче волосся у жінок, а зуби такі, як у левів.
- 9. І мала панцир, подібну до залізної броні; а шум її крил - як від колісниць із багатьма кіньми, що біжать до бою.
- 10. І мають хвости, подібні до скорпіонячих, і жала; а в тих хвостах - її влада, щоб шкодити людям п'ять місяців.
- 11. Має над собою царя - ангела безодні. Ім'я його по-єврейському Аввадон, а по-грецькому - Аполліон.
- 12. Одне горе минуло, та ідуть за ним ще два горя.
- 13. І шостий ангел засурмив - і я почув один голос із чотирьох рогів золотого вівтаря, що перед Богом.
- 14. Говорив до шостого ангела, який мав сурму: Звільни чотирьох ангелів, зв'язаних на великій річці Євфраті.
- 15. І звільнені були чотири ангели, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб вигубити третину людей.
- 16. І число кінного війська - двадцять тисяч разів по десять тисяч: я почув їхнє число.
- 17. Отак я побачив у видінні коней і тих, що сидять на них: мають броню вогненну, і гіяцинтову, і сірчану. І голови коней - наче голови левів, а з вуст їхніх бурхає вогонь, і дим, і сірка.
- 18. Від цих трьох кар загинула третина людей - від вогню, і від диму, і від сірки, що виходять з їхніх вуст.
- 19. Бо влада коней була в їхніх вустах і в їхніх хвостах. Хвости ж подібні були до зміїв, що мають голови, і ними шкодять.
- 20. А решта людей, які не були вбиті цими карами, не покаялися за діла своїх рук, щоб не кланятися демонам, ні золотим ідолам, ні срібним, ні мідним, ні кам'яним, ні які ані бачити не можуть, ані чути, ані ходити.
- 21. І вони не покаялися за свої вбивства, ні за свої чари, ні за свою розпусту, ні за свої крадіжки.
Ничего нет для сопоставления.
