- 1. Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;
- 2. і зібралися коло Нього численні юрби; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
- 3. Він багато говорив їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
- 4. І як він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його.
- 5. Інше впало на кам'яний ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі;
- 6. а як зійшло сонце, вигоріло і, не маючи кореня, всохло.
- 7. Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
- 8. Інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто разів, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
- 9. Хто має вуха, [щоб слухати,] нехай слухає.
- 10. Підійшовши, учні сказали Йому: Чому ти говориш до них притчами?
- 11. А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
- 12. Бо хто має, тому дасться, і матиме понад міру; а хто не має, то й те, що має, відбереться від нього.
- 13. Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, - не чують і не розуміють;
- 14. і збувається в них пророцтво Ісаї, який каже: Слухом почуєте, та не будете розуміти, і, дивлячись, завважите, та не будете бачити.
- 15. Бо огрубіло серце в цього народу, і вухами недочувають, і свої очі зажмурили, щоб не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, аби Я зцілив їх.
- 16. Ваші ж очі щасливі, бо бачать, і ваші вуха, бо чують;
- 17. щиру правду кажу вам, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
- 18. Отже, послухайте притчу про сіяча.
- 19. До кожного, що слухає слово Царства і не розуміє, приходить лукавий і забирає посіяне в його серці; це те, що сіяне при дорозі.
- 20. А посіяне на на кам'янистому - це той, що слухає слово і негайно з радістю його приймає,
- 21. але не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настає скрута або переслідування через слово, він швидко спокушується.
- 22. Посіяне в тернях - це той, що слухає слово, але клопоти світу та омана багатства глушать те слово і воно лишається без плоду.
- 23. А посіяне в добру землю - це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід - один родить у сто разів більше, один у шістдесят, один у тридцять.
- 24. Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до того, хто сіє добре насіння на своїм полі.
- 25. Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов.
- 26. А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді з'явився і кукіль.
- 27. Прийшли слуги господаря і сказали Йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?
- 28. А Він сказав ім: Ворожа людина це зробила. І кажуть Йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
- 29. Він же сказав: Ні, бо, вириваючи кукіль, щоб ви часом не повиривали з ним пшениці.
- 30. Залиште, щоб росло і те, й те разом до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та зв'яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю складіть до моєї клуні.
- 31. Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своїм полі;
- 32. воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні і гніздяться на його гілках.
- 33. Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок борошна, доки все не вкисне.
- 34. Це все казав Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не казав,
- 35. щоб збулося сказане пророком, що промовляє: Відкрию уста мої в притчах, виявлю сховане від початку світу.
- 36. Залишивши натовп, прийшов до хати. І приступили до Нього учні Його, кажучи: Роз'ясни нам притчу про польовий кукіль.
- 37. Він же, відповідаючи, сказав: Той, що посіяв добре насіння, - це Син Людський,
- 38. а поле - це світ; добре ж насіння - це сини Царства; кукіль посіяв, - це диявол; жнива - це кінець світу; а женці - це ангели.
- 40. Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу;
- 41. Син Людський пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,
- 42. і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
- 43. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Батька свого. Хто має вуха, нехай слухає.
- 44. Царство Небесне подібне до скарбу, схованого на полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радости йде та продає все, що має, й купує те поле.
- 45. Ще Царство Небесне подібне до людини - купця, що шукає гарних перлин:
- 46. знайшовши ж одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
- 47. Царство Небесне подібне також до невода, вкиненого в море, що назбирав усякої всячини,
- 48. якого, коли він наповниться і витягнуть його на берег, сівши, виберуть усе добре до посудин, а погане викинуть геть.
- 49. Так буде при кінці світу: вийдуть ангели і відлучать злих з-поміж праведних,
- 50. який людина у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
- 51. [Каже їм Ісус:] Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
- 52. Він же сказав їм: Задля цього кожний книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, що видобуває зі своєї скарбниці нове й старе.
- 53. Коли скінчив Ісус ці притчі, пішов звідти.
- 54. Прийшовши до своєї батьківщини, навчав їх у їхній синаґозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сили?
- 55. Хіба Він не Син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон, і Юда?
- 56. Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
- 57. Обурювались ним. Ісус же сказав їм: Пророк не має шани тільки в своїй батьківщині та в своїй хаті
- 58. І не зробив там багатьох див через їхнє невірство.
Ничего нет для сопоставления.
