- 1. Зібралися до нього фарисеї та деякі з книжників, що прийшли з Єрусалима.
- 2. Помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.
- 3. Бо фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, як то заповідали їхні предки;
- 4. повернувшись із торгу, поки не обмиються, не їдять. Є й багато чого іншого, що вони прийняли: миття чашок, глечиків, мідного посуду, ліжок.
- 5. Питають Його фарисеї і книжники: Чому твої учні не тримаються традицій предків і немитими руками їдять хліб?
- 6. Він сказав їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей нарід устами мене шанує, а серце його далеке від мене; даремно ж
- 7. шанують мене, навчаючи наук людських заповідей.
- 8. Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтесь людських передань: [миєте глечики й чашки й робите багато такого іншого.]
- 9. Говорив їм: Хитро-мудро відкидаєте ви Божу заповідь, аби лишень зберегти передання ваші.
- 10. Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; іще: Хто проклинає батька або матір, хай помре смертю.
- 11. Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: це корван, тобто дар, те, що ви мали б одержати від мене;
- 12. то вже після цього дозволяється нічого не робити для батька чи для матері,
- 13. переступаєте Боже слово - отим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей.
- 14. Знову покликав людей та казав їм: Послухайте мене всі і зрозумійте.
- 15. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою; але те, що виходить з неї, - оте людину й опоганює.
- 16. [Якщо хто має вуха, хай слухає.]
- 17. І коли від люду ввійшов він до оселі, то учні запитали Його про притчу.
- 18. Каже їм: Невже й ви такі некмітливі? Чи не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може зробити її нечистою,
- 19. бо воно не йде до серця, а в живіт, потім виходить, очищуючи всяку їжу?
- 20. Казав ще: Що виходить від людини, те її робить нечистою.
- 21. З середини, з людського серця виходять злі думки, перелюби, розпуста, вбивства,
- 22. крадіжки, захланність, лукавства, омана, безсоромність, заздрість, огуда, гордощі, безглуздя.
- 23. Усе це зло з середини виходить і людину опоганює.
- 24. Підвівшись, пішов звідти в землі Тирські [і Сидонські]. Увійшов до хати; не хотів, щоб хтось довідався, але не зміг утаїтися.
- 25. Щойно почула про нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, прийшла й припала до Його ніг;
- 26. жінка була поганської віри, родом сирофінікійка; благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.
- 27. Сказав їй: Нехай спочатку наситяться діти, бо негаразд відібрати хліб у дітей і кинути щенятам.
- 28. А вона у відповідь каже Йому: Господи, але ж і щенята під столом їдять кришки від дітей.
- 29. Сказав їй: За це слово іди, біс уже вийшов з твоєї дочки.
- 30. Коли вона прийшла додому, то побачила, що біс вийшов з дочки і та лежала на ліжку.
- 31. Залишивши околиці Тира й Сидона, знову прийшов до Галилейського моря в околиці Десятимістя.
- 32. Приводять до нього глухого й німого, просять Його, щоб поклав на нього руку.
- 33. Відвівши його набік від юрби, поклав свої пальці в вуха його і, плюнувши, доторкнувся до його язика;
- 34. поглянувши на небо, зідхнув та й каже йому: Еффата, тобто: Відкрийся.
- 35. Вмить відкрилися його вуха, і спав параліч з його язика - і заговорив правильно.
- 36. Наказав, щоб нікому про це не говорили. Та чим більше забороняв, тим більше вони розголошували.
- 37. І надзвичайно дивувалися, кажучи: Усе добре робить - глухим дає слух, німим - мову.
Ничего нет для сопоставления.
