- 1. Один же чоловік, на ім'я Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав маєток
- 2. і приховав частину грошей, - про це знала дружина, - і, принісши іншу частину, поклав біля ніг апостолів.
- 3. Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обдурити Святого Духа і приховати частину вартости поля?
- 4. Хіба воно не твоє, а чи продане не було в твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж збрехав не людям, а Богові.
- 5. Почувши це, Ананій упав і віддав духа. Напав великий страх на всіх, що чули це.
- 6. Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали.
- 7. Щойно минуло зо три години, як надійшла його дружина, ще не знаючи того, що скоїлося.
- 8. Промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки.
- 9. Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, що поховали твого чоловіка, - і тебе винесуть.
- 10. Упала вона тут же біля його ніг - віддала духа. Зайшовши, юнаки виявили її мертвою, винесли й поховали біля її чоловіка.
- 11. Великий страх напав на всю церкву, на всіх, хто це чув.
- 12. Через руки апостолів здійснювалися численні знамення й чуда в народі. Всі однодушно перебували в Соломоновім притворі.
- 13. Ніхто з інших не наважувався приєднатися до них, але народ величав їх.
- 14. Вірних у Господа множилося - багато чоловіків та жінок.
- 15. Недужих виносили на роздоріжжя і клали на постелях і лежанках, щоб, як ішов Петро, то бодай тінь його впала на декого з них.
- 16. Сходилося люду багато з довколишніх міст до Єрусалима; приносили недужих, тих, що потерпали від злих духів. Усі вони видужували.
- 17. Архиєрей і його прибічники з єресі садукейської встали і наповнилися заздрощами,
- 18. і наклали [свої] руки на апостолів, кинули їх до громадської в'язниці.
- 19. Ангел Господній уночі відчинив двері в'язниці, вивів їх і сказав:
- 20. Ідіть, ставайте в храмі і кажіть народові всі слова оцього життя.
- 21. Почувши це, пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом архиєрей і ті, що з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старшин з-поміж синів Ізраїля і послали до в'язниці, щоб їх привести.
- 22. Слуги пішли та не знайшли їх у в'язниці. Повернувшись, сповістили,
- 23. кажучи, що в'язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, що стояла перед дверима. Відчинивши ж, усередині нікого не знайшли.
- 24. Як почули ці слова [священик], начальник охорони храму і архиєреї, збентежилися, - що б то все означало?
- 25. Тут прийшов хтось і сповістив їм, що чоловіки, яких вони посадили до в'язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ.
- 26. Тоді начальник охорони пішов із слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив камінням.
- 27. Привели їх, поставили в синедріоні. Запитав їх архиєрей,
- 28. кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це ім'я? Ви наповнили Єрусалим вашим навчанням і хочете навести на нас кров цього чоловіка.
- 29. Відповіли Петро й апостоли та сказали: Радше треба слухати Бога, ніж людей.
- 30. Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.
- 31. Бог підніс його своєю правицею на князя і рятівника, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
- 32. І ми, і Дух Святий, якого дав Бог тим, що вірять у нього, є [його] свідками цих слів.
- 33. Почувши це, вони всі розлютилися і змовлялися, щоб їх убити.
- 34. Вставши, один фарисей у синедріоні, на ім'я Гамалиїл, - законовчитель, шанований усім народом, - наказав, щоб апостолів вивели на короткий час,
- 35. а до них сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте поміж собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити.
- 36. Недавно об'явився був Тевда, кажучи, що він є кимось великим, - до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, що вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо.
- 37. Після нього під час перепису об'явився Юда галилеєць, потягши за собою [досить] народу. І він теж згинув, а всі, що слухали його, - розпорошилися.
- 38. І нині кажу вам: відступіться від цих людей, лишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, - вона розлетиться;
- 39. якщо ж від Бога, то ви не можете зруйнувати її, - щоб часом не стати вам богоборцями. Послухали його
- 40. і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в ім'я Ісуса, відпустили.
- 41. Вони ж ішли від синедріону, радіючи, що за ймення Ісусове удостоїлися дістати зневагу.
- 42. Щодня в храмі і по домівках не припиняли навчати - благовістити Ісуса Христа.
Ничего нет для сопоставления.
