- 1. Првdнъ є3си2, гDи, ћкw tвэщaю къ тебЁ: nбaче судбы6 возглаг0лю къ тебЁ: что2, ћкw пyть нечести1выхъ спёетсz, ўгобзи1шасz вси2 творsщіи беззакHніz;
- 2. Насади1лъ є3си2 и5хъ, и3 ўкорени1шасz, ч†да сотвори1ша и3 сотвори1ша пл0дъ: бли1з8 є3си2 ты2 ќстъ и4хъ, далeче же t ўтр0бъ и4хъ.
- 3. И# ты2, гDи, разумёеши мS, ви1дэлъ мS є3си2 и3 и3скуси1лъ є3си2 сeрдце моE пред8 тоб0ю: собери2 и5хъ ћкw џвцы на заколeніе и3 њчcти и5хъ въ дeнь заколeніz и4хъ.
- 4. Док0лэ плaкати и4мать землS, и3 травA всS сeлнаz и4зсхнетъ t ѕл0бы живyщихъ на нeй; Погиб0ша ск0ти и3 пти6цы, ћкw рек0ша: не ќзритъ бGъ путjй нaшихъ.
- 5. Н0зэ твои2 текyтъ и3 разслaблzютъ тS: кaкw ўгот0вишисz съ к0ньми; и3 въ земли2 ми1ра твоегw2 ўповaлъ є3си2, кaкw сотвори1ши въ шyмэ їoрдaнстэмъ;
- 6. Понeже и3 брaтіz тво‰ и3 д0мъ nтцA твоегw2, и3 сjи tверг0шасz тебє2 и3 тjи возопи1ша, созади2 тебє2 собрaшасz: не вёруй и5мъ, є3гдA глаг0лати бyдутъ тебЁ благ†z.
- 7. Њстaвихъ д0мъ м0й, њстaвихъ достоsніе моE, дaхъ возлю1бленную дyшу мою2 въ рyки врагHвъ є3S:
- 8. бhсть мнЁ достоsніе моE ћкw лeвъ въ дубрaвэ, дадE проти1ву менє2 глaсъ св0й: сегw2 рaди возненави1дэхъ є5.
- 9. Не вертeпъ ли veнинъ достоsніе моE мнЁ, и3ли2 пещeра w4крестъ є3гw2; И#ди1те, собери1те вс‰ ѕвBри сє1лныz, и3 да пріи1дутъ снёсти є5.
- 10. Пaстыріе мн0зи растли1ша віногрaдъ м0й, њскверни1ша чaсть мою2, дaша чaсть желaемую мою2 въ пустhню непрох0дную,
- 11. положи1ша въ потреблeніе пaгубы: менє2 рaди разорeніемъ разорeна є4сть всS землS, ћкw ни є3ди1нъ є4сть, и4же размышлsетъ сeрдцемъ.
- 12. Во всsкій пyть пустhни пріид0ша њпустошaющіи, ћкw мeчь гDень поsстъ t крaz земли2 дaже до крaz є3S: нёсть ми1ра всsцэй пл0ти.
- 13. Посёzсте пшени1цу, ґ тeрніе пожaсте: досто‰ніz и4хъ не полє1зна бyдутъ и5мъ: постыди1тесz стыдёніемъ t похвалeніz вaшегw, t поношeніz пред8 гDемъ.
- 14. Ћкw сі‰ гlетъ гDь њ всёхъ сосёдэхъ лукaвыхъ, прикасaющихсz наслёдію моемY, є4же раздэли1хъ лю1демъ мои6мъ ї}лю: сE, ѓзъ и3ст0ргну и5хъ t земли2 и4хъ и3 д0мъ їyдинъ и3звeргну t среды2 и4хъ:
- 15. и3 бyдетъ, є3гдA и3ст0ргну и5хъ, њбращyсz и3 поми1лую и5хъ, и3 вселю2 и5хъ ког0ждо въ достоsніе своE и3 ког0ждо въ зeмлю свою2:
- 16. и3 бyдетъ, ѓще ўчaщесz научaтсz путє1мъ людjй мои1хъ, є4же клsтисz и4менемъ мои1мъ, жи1въ гDь, ћкоже научи1ша людjй мои1хъ клsтисz ваaломъ, и3 сози1ждутсz посредЁ людjй мои1хъ:
- 17. ѓще же не послyшаютъ, и3ст0ргну kзhкъ џный и3сторгaніемъ и3 погублeніемъ, речE гDь.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії церковнослов'янською мовою > Елизаветинская Библия > Ветхий завет > Иеремия > Глава 12
