- 1. Сталося ж за часів Амрафела царя Синеярського, і Арійоха, царя Еллазарського, Кедорлайомера, царя Еламського, і Тидала, царя Гоїмського,
- 2. Що вчинили вони рать із Берою, царем Содомським, і з Бирсою, царем Гоморським, і з Синабом, царем Адамським, і з Семебером, царем Зебоїмським, і з царем Белїйським, се єсть Сигорським.
- 3. Всї вони змовились ізійтись на Сиддим-долинї, се єсть теперенькі Море Солоне.
- 4. Дванайцять год були вони підневолені Кедорлайомерові, а в чотирнайцятому роцї відступили.
- 5. І прийшли в чотирнайцятому роцї Кедорлайомер і царі, що були з ним, та й побили Рефаїмів ув Астарот Карнаїмі, а Сусїїв у Гамі, а Еміїв на Кириятаїм-долинї,
- 6. А Горіїв на їх Сеїр-горах, до Ель-Парана, що лежить на захід соньця від пустині.
- 7. І повернули звідти та й дойшли до Ен-Мишпата, се Кадес, і звоювали всю землю Амаликиїв та Аморіїв, що жили у Газазон-Тамарі.
- 8. Вийшов же царь Содомський, і царь Гоморський, і царь Адмейський, і царь Зебоїмський, і царь Белїйський чи Сигорський, та й постали проти них на Сиддим-долинї:
- 9. Проти Кедорлайомера, царя Еламського, та Тидала, царя Гоїмського, та Амрафела, царя Синеярського, та Арійоха, царя Еллазарського, чотири царі проти пятьох,
- 10. На Сиддим же долинї та було багацько ям. І побігли царі Содомський та Гоморський та й попадали туди, а ті, що зістались, побігли в гори.
- 11. І позабирали вони все добро Содомське й Гоморське й усї харчі їх та й пійшли звідти.
- 12. І взяли Лота, сина брата Аврамового, що жив у Содомі, та й рушили звідти.
- 13. Аж ось прийшов один, що втїк, та й сказав Аврамові Євреєві, що жив коло дубів Мамрія Аморієнка, брата Єсколового та Анерового, сї ж були союзники Аврамові.
- 14. Чуючи ж Аврам, що його небожа зайнято в полонь, уворужив своїх сьвідомих кметїв, що породились у його в господї, три сотнї і восїмнайцятеро, та й двинув нагоньця до Дану.
- 15. І роздїливсь, він і його кметї, на купи, та й напав на їх у ночі і побив їх, і вганяв за ними аж до Хоби, що лежить на півнїч од Дамаска.
- 16. І вернув усе майно їх, і Лота, небожа свого, вернув і майно його, і жінок і кметї.
- 17. Вийшов же царь Содомський назустріч йому, після того як вернувсь, подужавши Кедорлайомера й царів, що були з ним, на Саве-долину, се долина Царська.
- 18. А Мелхизедек, царь Салемський, винїс хлїб і вино; був же він сьвященник Бога вишнього.
- 19. І благословив його, і рече: Благословен ти, Авраме, від всевишнього Бога, Владики неба і землї!
- 20. І благословен Бог всевишнїй, що подав тобі у руки ворогів твоїх запеклих! Аврам дав йому десятую часть із всього.
- 21. Каже ж і царь Содомський Аврамові: Оддай менї кметї, майно ж возьми собі.
- 22. Рече ж Аврам до царя Содомського: Здіймаю руку мою до Господа Бога вишнього, що сотворив небо й землю:
- 23. І нитки й ременя обувнього не возьму з усього твого, щоб не сказав: Я збогатив Аврама.
- 24. Нїчогісїнько менї, опріч єдино, що поїли кметї мої та кромі частини мужів, що ходили зо мною: Анер, Єшколь і Мамрій нехай беруть свою частину.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Буття > Глава 14