- 1. І рече Господь Мойсейові:
- 2. Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.
- 3. З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.
- 4. На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.
- 5. І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.
- 6. І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.
- 7. І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.
- 8. Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.
- 9. І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.
- 10. І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.
- 11. І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.
- 12. І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.
- 13. І рече Господь Мойсейові:
- 14. Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.
- 15. До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.
- 16. А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.
- 17. І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.
- 18. А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.
- 19. І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.
- 20. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.
- 21. Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.
- 22. Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.
- 23. І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Левит > Глава 24