Глава 16

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
  • 1. І принесли Божу скриню, й поставили її посеред намету, котрий спорудив для неї Давид, і принесли Богу жертви всепалення й жертви мирні.
  • 2. А коли Давид скінчив жертви всепалення й жертви мирні, тодї поблагословив народ іменем Господа.
  • 3. І роздав кожному з Ізрайлитян по одному хлїбові й по кусневи мяса й по кухлеві вина,
  • 4. І поставив на службу перед скринею Господньою кількох левітів, щоб прославляли, дякували й величали Господа, Бога Ізрайлевого, -
  • 5. Асафа - головою, другим по йому Захарію, Еієла, Шемирамота, Ехиїла, Маттатію, Елїава та Банею, Обед-Едома та Еїеля з псалтирями та цитрами, й Асафа, щоб грав на кимвалах;
  • 6. А Банею та Озиїла, сьвященників, щоб по всячасно трубили перед скринею завіту Божого.
  • 7. Того дня дав Давид перший раз псалом у прославу Господа через Асафа та братів (товаришів) його:
  • 8. Славіте Господа, проповідуйте імя його, оповіщайте народам про дїла його;
  • 9. Сьпівайте йому, вигравайте йому; оповідайте про всї чуда його;
  • 10. Хвалїтеся сьвятим іменем його; нехай радїє серце тих, що шукають Господа;
  • 11. Питайте про Господа та силу його, шукайте по всяк час лиця його;
  • 12. Згадуйте про чуда, що він творив, про чуда й про суди з уст його;
  • 13. Ви, насїння Ізрайлеве, слуги його, сини Яковові, вибрані його!
  • 14. Він Господь, Бог наш; суди його по всьому сьвітї.
  • 15. Згадуйте вічно завіт його, що заповідав він на тисячу родів,
  • 16. Те, що заповідав Авраамові, і в чому клявся Ізаакові,
  • 17. І що постановив Яковові за закон, і Ізраїлеві в завіт вічний,
  • 18. Кажучи: Тобі дам землю Канаанську в наслїдню державу.
  • 19. Їх було тодї не багато, вони були незначущі й чуженицї в нїй;
  • 20. І переходили від народу до народу, й з одного царства до другого народу;
  • 21. Та він не дозволив нїкому робити їм кривду й карав за них царів:
  • 22. Не доторкайтесь до помазанників моїх, і пророкам моїм не чинїте лиха.
  • 23. Сьпівайте Господеві, всї краї, сповіщайте щоденно про спасеннє його.
  • 24. Оповіщайте поганам про славу його, усїм народам про чуда його;
  • 25. Бо великий Господь і достойний хвали, страшнїйший від усїх богів.
  • 26. Бо всї боги поганські нїчо, а Господь сотворив небеса.
  • 27. Пишнота й величність перед лицем його, сила й веселість на місцї його.
  • 28. Приносїть Господеві, народи, приносїть Господеві славу й почесть;
  • 29. Віддавайте Господеві славу іменнї його. Візьміть дар, ійдїть перед лице його, поклонїтесь Господеві в красотї сьвятинї його.
  • 30. Бійся його, вся земле, бо він оснував землю, вона не порушиться.
  • 31. Радїйте небеса, веселись земле! нехай скажуть погани: Господь царює:
  • 32. Нехай зашумить море, й що в йому, нехай радїє поле й усе, що на ньому.
  • 33. Радїйте вкупі, всї дерева в лїсї, перед лицем Господа, бо він ійде судити землю.
  • 34. Славіте Господа, бо його милость віковічна.
  • 35. І скажіть: Поможи нам, Боже, спасителю наш! збери нас і захисти нас від народів, щоб ми славили сьвяте імя твоє й хвалились славою твоєю!
  • 36. Хвала Господеві, Богу Ізрайлевому, від віку й до віку! І сказав увесь народ: амінь! аллилуя!
  • 37. Давид зіставив там, перед скринею завіту Господнього, Асафа та братів його, щоб вони служили перед скринею по всяк час, день-у-день.
  • 38. І Обед-Едома й братів його, - шістьдесять і вісїм чоловіка, а Обед-Едома Ідитуненка та Хосу - воротарями,
  • 39. А Садока, сьвященника, та братів його сьвященників зоставив перед пробутком Господнїм, що був (передом) на висотї в Габаонї,
  • 40. Задля того, щоб вони приносили всепалення Господеві на жертівнику всепалення - завсїди вранцї і ввечері, та задля усього того, що написано в законї Господа, як він заповідав Ізраїлеві;
  • 41. А з ними Емана та Ідитуна й других вибраних, кожного поіменно, щоб славили Господа, бо милость його віковічня.
  • 42. Зпоміж їх Еман та Ідитун славили Бога, граючи на трубах, кимвалах та всяких музичних приборах, а синів Ідитунових поставив сторожами при воротях.
  • 43. І пійшов увесь народ, кожний у свою домівку; вернувся й Давид, щоб поблагословити дім свій.