Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > 2-а хронiки > Глава 5

Глава 5

1. І скінчилась уся робота, що її робив Соломон для дому Господнього. І принїс Соломон присьвячене Давидом, його батьком, і срібло й золото, й усякий посуд, і передав у скарбівнї дому Божого.
2. Тодї зібрав Соломон старшини Ізрайлеві і всї голови в поколїннях, начальників над поколїннями синів Ізрайлевих, в Ерусалим, щоб перенести скриню завіту Господнього з Давидового міста, се б то з Сиону.
3. І зібрались до царя усї Ізрайлитяне на сьвято, сьомого місяця.
4. І як прийшли всї старшини Ізрайлеві, взяли левіти скриню.
5. І понесли скриню й намет соборний й ввесь сьвящений посуд, що в наметї, - а несли їх сьвященники та левіти.
6. А царь Соломон і ввесь збір Ізрайлїв, що зібрався до його перед скринею, приносили жертви з овець та волів, яких нїхто не міг перелїчити та означити, так їх було багато.
7. І принесли сьвященники скриню завіту Господнього на її місце, в вістильницю храму - в Сьвяте Сьвятих, під крила херувимів.
8. А херувими простягали крила над місцем скринї, і прикривали херувими скриню й носила її зверху.
9. Жертки же були такі довгі, що голови жерток скринї було видно перед вістильницею, але вони не виходили аж надвір, і там вони по сей день.
10. У ковчезї ж не було нїчого окрім двох таблиць, що їх вложив був Мойсей на Горебі, як Господь учинив завіт із синами Ізрайлевими після їх виходу з Египту.
11. Як сьвященники вийшли з сьвятинї, (бо всї сьвященники, бувші там, осьвятились, не вважаючи на віддїли);
12. І левіти сьпівцї, - всї вони, се б то Асаф, Еман, Ідитун і сини їх та брати їх, убрані в виссон, із кимвалами, з псалтирями й цитрами, стояли від східнього боку жертівника, а з ними сто двайцять сьвященників, трубивших у труби;
13. І коли всї як один трубили й сьпівали, видаючи неначе один голос на хвалу й славу Господа, та як загремів гук труб і кимвалів і музичних приборів на хвалу Господеві: бо він благий і віковічня милость його! тодї дом, дом Господнїй сповнився облаком,
14. І не змогли сьвященники стояти на службі задля хмари, бо слава Господня сповнила дом Божий.