Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Неемія > Глава 10

Глава 10

1. Ті, що приложили печатї, були: Неємія-Тиршата, син Гахалїїн, і Седекія,
2. Сераїя, Азарія, Еремія,
3. Пашхур, Амарія, Малхія,
4. Хаттуш, Шеванїя, Маллух,
5. Харим, Меремот, Обадія,
6. Даниїл, Гіннетон, Барух,
7. Мешуллам, Авія, Міямин,
8. Маазія, Вилгай, Шемаїя: се сьвященники.
9. Левіти: Ісус, син Азанїїн, Биннуй, з синів Хенададових, Кадмиїл,
10. І брати їх: Шеванїя, Годія, Клита, Фелаїя, Ханан,
11. Миха, Рехов, Хашавія,
12. Закхур, Шеревія, Шеванїя,
13. Годїя, Ванїй, Венинуй,
14. Голови народу: Парош, Пахат-Моаб, Елам, Затту, Банїя,
15. Вуннїй, Азгад, Бевай,
16. Адонїя, Бігвай, Адин,
17. Атер, Езекія, Азур,
18. Годїя, Хашум, Безай,
19. Хариф, Анатот, Невай,
20. Магнїяш, Мешуллам, Хезир,
21. Мешезавел, Садок, Яддуй,
22. Фелатїя, Ханан, Анаїя,
23. Осія, Хананїя, Хашшув,
24. Лохеш, Пилха, Шовек,
25. Рехум, Хашавна, Маасея,
26. Ахія, Ханан, Анан,
27. Маллух, Харим, Баана.
28. І прочий народ, сьвященники, левіти, воротарі, сьпівцї, нетинеї і всї, відлучились від чужоземських народів до закону Божого; й жінки їх, сини їх і дочки їх, усї, що могли втямити,
29. Пристали до братів своїх, до переднїйших їх, і дали обітницю з клятьбою й заприсяглись поступати по закону Божому, даному рукою Мойсея, слуги Божого, й держати й хоронити всї заповідї Господа, Бога нашого, й постанови його й закони його,
30. І не віддавати дочок своїх чужоземським народам, а їх дочок не брати за синів своїх;
31. І як чужоземські народи привозити муть крам і всяку потріб на продаж у суботу, не брати в їх в суботу і в сьвятий день, а на сьомий рік усякі довги дарувати.
32. І постановили ми собі за закон, давати від себе по третинї секля на рік на потреби дому Бога нашого:
33. На хлїби показні, на повсякчасні хлїбні приноси й на повсякчасні всепалення кожної суботи, кожного нового місяця, в великі сьвята та инші днї сьвяточні й на жертви за гріх про очищеннє Ізраїля, й на всяку потребу в домі Бога нашого.
34. І ми кинули жереби про доставу дров, - сьвященники, левіти й народ, коли котрому нашому родові в призначений час що року привозити їх до дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовникові Господа, Бога нашого, як се написано в законї;
35. (І обіцялись ми) що року приносити в дом Господнїй первоплід із землї нашої і перві плоди з усякого дерева;
36. І приводити в дом Бога нашого до сьвященників, що служать в домі Бога нашого, первенцїв із синів наших і з скотини нашої, як написано в законї, і первенцї з товару й овець наших.
37. І первоплід із борошна нашого і усяких приносів, і овощів з усякого дерева, вина й оливи ми приставляти мемо сьвященникам в комори при домі Бога нашого, й десятину з землї нашої левітам. Вони, левіти, брати муть десятину по всїх містах, де в нас хлїборобство.
38. При левітах, як вони брати муть левітську десятину, знаходити меться сьвященник, син Ааронів, щоб левіти десяту частку з своїх десятин одвозили до дому Бога нашого в кімнати, призначені на переховок;
39. Бо в цї кімнати як сини Ізрайлеві, так і левіти мали приставляти приноси: хлїб, вино й оливу. Там сьвященний посуд, і служащі сьвященники, й воротарі, й сьпівцї. І ми не опустимо дому Бога нашого.