- 1. Слова речника, сина Давидового, царя Ерусалимського:
- 2. Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, - все марне!
- 3. Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем?
- 4. Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки.
- 5. Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити.
- 6. Вітер повіє на полуднє, потім поверне 'д півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.
- 7. Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.
- 8. Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.
- 9. Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.
- 10. Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.
- 11. Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.
- 12. Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;
- 13. І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!
- 14. Видав я все, що робиться під сонцем: - що ж? усе марнота й мука для духа.
- 15. Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати.
- 16. Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання.
- 17. І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа;
- 18. Бо в кого більш мудростї, в того більш і смутку; й хто прибільшує знаннє, - прибільшує й гризоти.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Екклезiяст > Глава 1
