- 1. Слухайте слово Господнє, Ізраїлські дїти! бо (готовий) суд у Господа з осадниками сієї землї; нема бо нї правди, нї милосердя, анї знання Бога на землї.
- 2. Лихословство й лож, душогубство й крадежі та перелюбство розширились вельми, а пролив крові йде за проливом крові.
- 3. Тим то заплаче ся земля, і вмлївати муть усї, що на нїй живуть, разом із зьвірями в полї й птаством під небом, ба й риба у морі загине.
- 4. Та ще й не докоряй нїхто, не гудь нїхто другого! твій нарід (сподуфалий) - як той, що з сьвященником до сварки стає.
- 5. Сам ти вдень упадеш, а вночі й пророк твій, та й матїр твою погублю.
- 6. А вигублений буде нарід мій за незнаннє (закону); та як ти відкинув знаннє, так і я відкину тебе од сьвященничої служби передо мною; та як ти забув про закон Бога твого, так і я забуду про дїтей твоїх.
- 7. Чим більше їх намножуєсь, тим більше й грішать вони проти мене; за те ж я честь їх оберну в безчесть.
- 8. Харч добувають вони з гріхів мого люду, й до беззаконностї його змагає душа їх.
- 9. Тим же то - що буде з народом, те й з сьвященником; скараю його після доріг його, й заплачу йому після вчинків його.
- 10. Будуть їсти, та й ситі не будуть, будуть блудувати, та й не намножаться, бо покинули службу Господеві.
- 11. Блуд і вино та напої відбирають у них розум.
- 12. Люд мій питається в дерева свого, й палиця його дає відповідь йому; дух бо блудництва завів їх на безпуття, й, блудуючи, одступили вони од Бога свого.
- 13. По верховинах приносять вони жертви, по узгіррях палять кадило під дубом, тополею й теребинтом, бо вони принадну тїнь собою дають; тим то й розпустують дочки ваші й перелюбкують молодицї ваші.
- 14. Та я й не гадаю карати дочок ваших, що вони розпустують, анї жінок ваших, що вони блудують, ви ж бо самі побіч нетрібок та розпустників приносите жертви, а нетямущий нарід погибає.
- 15. Коли вже ти, Ізраїлю, блудуєш, то нехай би хоч ти, Юдо, не грішив; ой не ходїте в Галгал, не йдїть у Бет-Авен, та й не кленїтесь: Як жив Господь.
- 16. Бо Ізраїль - упиряка, як дурна корова; то ж чи може тепер Господь пасти їх, як овець, по лугах широких?
- 17. Застряв Ефраїм у віру ідолську; - понехай його!
- 18. Гіркі їх упої, блудництву вони зовсїм оддались; та й князї їх любуються в мерзотах.
- 19. Вхопить їх буря на крила свої; за жертви їх стид їх окриє.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Осiя > Глава 4
