Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Авакум > Глава 3

Глава 3

1. Молитва пророка Аввакума, до сьпіву:
2. Господи, я почув вість од тебе й злякався. Господи! доверши твоє дїло посеред лїт (нашої недолї), посеред лїт обяви його, спогадай в гнїві про милосердє.
3. Колись прийшов був Бог від Теману, Сьвятий - від Паран-гори. Покрила небеса величність його й славою сповнив він землю.
4. Сяєво її, як сонце, сьвітило; од руки його проміннє, там утаєна його сила.
5. Перед ним ійшла зараза, поза ним - палючий вітер.
6. Ступив він - земля струсилась; глянув - і затремтїли народи; розпались гори вічні, первовічні узгірря позападались; дороги його - вічні.
7. Знаю я, як посумнїли були намети Етіопські, як затремтїли шатри Мадіямські.
8. А хиба ж на ріки не запалав був гаїв твій, Господи, на ріки - досада твоя, а на море - ярость твоя, коли ти, неначе всїв був на конї твої, й на колесницї рятуючі?
9. Ти напяв лука твого, як се клятьбою обіцяв був поколїнням; ти роздїляв води землї.
10. Вгледївши тебе, затрусились гори водні; води перестали плисти, безодня застогнала голосно й неначе зняла руки свої в гору.
11. Сонце й місяць з'упинились на свойму місцї перед сяєвом лїтаючих стріл твоїх, перед сьвітлом блискаючих списів твоїх.
12. У гнїві ступав єси по землї, в досадї розтоптував народи.
13. Ти виступив на рятунок твого народу, на підмогу помазанникові твойму. Ти сокрушив голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху.
14. Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти.
15. Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.
16. Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.
17. Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, -
18. То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
19. Бо Господь Бог - моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.