- 1. Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Боже не хулилось і наука.
- 2. Хто ж має вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.
- 3. Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,
- 4. той розгордив ся, нїчого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,
- 5. пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.
- 6. Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.
- 7. Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.
- 8. Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.
- 9. Котрі ж хочуть забагатїти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.
- 10. Корень бо всього лихого сріблолюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.
- 11. Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.
- 12. Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав єси добре визнаннє перед многими сьвідками.
- 13. Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:
- 14. додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,
- 15. котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар над царями і Пан над панами;
- 16. один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.
- 17. Багатим у нинїшнім віцї заказуй не високомудровати, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога живого, що дає нам усе щедро на втїху;
- 18. добре робити, багатитись дїлами добрими, охочими на подаваннє бути і подїльчивими,
- 19. скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.
- 20. О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнословя і перекорів неправдивого розуму,
- 21. котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Новий Завіт > До Тимотея перве Посланнє сьв. Ап. Павла > Глава 6