- 1. Ангелові Єфеської церкви напиши: Се глаголе Той, що держить сїм звізд у правицї своїй, що ходить посеред семи сьвічників золотих:
- 2. Знаю дїла твої, і труд твій, і терпиливість твою, і що не можеш терпіти лихих, і досьвідчив тих, що зовуть себе апостолами, та ними не є, я знайшов їх ложниками,
- 3. і терпів єси, і маєш терпиливість, і задля імени мого трудив ся єси, і не знеміг ся.
- 4. Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив.
- 5. Згадай же, з відкіля випав єси, і покай ся і перві дїла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну сьвічник твій з місця його, коли не покаєш ся.
- 6. Тільки ж се (добре) маєш, що ненавидиш дїла Николаітів, котрі й я ненавиджу.
- 7. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам: Хто побідить, тому дам поживати від дерева життя, що по серединї раю Божого.
- 8. І ангелові церкви Смирнейської напиши: Се глаголе Первий і Останнїй, що був мертвий і ожив:
- 9. Знаю дїла твої, і горе і убожество (багатий же єси), і хулу тих, що зовуть себе Жидами, та ними не є, а зборище сатани:
- 10. Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.
- 11. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, не мати ме кривди від другої смерти.
- 12. І ангелові церкви, що в Пергамі, напиши: Се глаголе Той, що має меч обоюдний, гострий:
- 13. Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.
- 14. Тільки ж маю дещо проти тебе, бо маєш там таких, що держать ся науки Валаама, котрий навчив Валака ввести поблазнь перед синами Ізраїлевими, щоб їли ідолські жертви і жили в перелюбі.
- 15. Також маєш і таких, що держать ся науки Николаітів, що я ненавиджу.
- 16. Покай ся; ато прийду до тебе скоро, і воювати му з ними мечом уст моїх.
- 17. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, тому дам поживати від манни закритої, і дам йому камінь білий, а на каменї нове імя написане, котрого нїхто не знає, тільки, хто приняв.
- 18. І ангелові церкви в Тиятирі напиши: Се глаголе Син Божий, що має очі свої, як поломінь огняна, і ноги Його подобні мідї:
- 19. Знаю твої дїла і любов і служеннє, і віру, і терпиливість твою, і дїла твої, і що останнїх більше, як первих.
- 20. Тільки маю дещо проти тебе, бо даєш жінцї Єзавелї, що зове себе пророкинею, учити і зводити моїх слуг, жити в перелюбі і їсти ідолські жертви.
- 21. Я дав їй часу, щоб покаялась в перелюбі своїм, та не покаялась.
- 22. Се я кидаю її на постїль, і перелюбників з нею у велике горе, коли не покають ся в дїлах своїх.
- 23. І дїти її убю смертю; і пізнають усї церкви, що я дослїджую внутро і серця; і дам вам кожному по дїлам вашим.
- 24. Вам же глаголю, і иншим, що в Тиятирі, скільки їх не мають сієї науки, і котрі не пізнали глибинї сатаниної, як кажуть, що не кину на вас иншого тягару;
- 25. тільки, що маєте, держіть, аж поки прийду.
- 26. І хто побідить, і хто хоронить аж до кінця дїла мої, тому дам власть над поганами;
- 27. і пасти ме їх жезлом залїзним; як посуди глиняні покрушать ся; як се я приняв від Отця мого;
- 28. і дам йому ранню зору.
- 29. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Новий Завіт > Одкриттє сьв. Йоана Богослова > Глава 2