Глава 17

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
  • 1. А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.
  • 2. І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
  • 3. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
  • 4. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.
  • 5. Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!
  • 6. А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...
  • 7. А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!
  • 8. Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
  • 9. А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
  • 10. І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?
  • 11. А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує.
  • 12. Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.
  • 13. Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.
  • 14. І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,
  • 15. і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.
  • 16. Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.
  • 17. А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!
  • 18. Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!
  • 19. Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?
  • 20. А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!
  • 21. Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.
  • 22. Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,
  • 23. і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...
  • 24. Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?
  • 25. Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?
  • 26. А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!
  • 27. Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...