- 1. І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
- 2. і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
- 3. Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.
- 4. І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.
- 5. А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?
- 6. Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.
- 7. І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
- 8. Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.
- 9. А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!
- 10. Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!
- 11. Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.
- 12. А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.
- 13. І, побачивши здалека фі?ове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фі?и була.
- 14. І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.
- 15. І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.
- 16. І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
- 17. І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!
- 18. І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.
- 19. А як пізно ставало, вони поза місто виходили.
- 20. А проходячи вранці, побачили фі?ове дерево, усохле від кореня.
- 21. І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фі?ове дерево, що прокляв Ти, усохло!
- 22. А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!
- 23. Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!
- 24. Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.
- 25. І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.
- 26. Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.
- 27. І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,
- 28. і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?
- 29. А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.
- 30. Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!
- 31. Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
- 32. А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
- 33. І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Новий Завіт > Вiд Марка > Глава 11
