- 1. Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,
- 2. зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,
- 3. пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.
- 4. Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
- 5. Один Господь, одна віра, одне хрищення,
- 6. один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.
- 7. А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.
- 8. Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!
- 9. А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?
- 10. Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.
- 11. І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,
- 12. щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,
- 13. аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,
- 14. щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,
- 15. щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.
- 16. А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.
- 17. Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,
- 18. вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,
- 19. вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.
- 20. Але ви не так пізнали Христа,
- 21. якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
- 22. щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,
- 23. та відновлятися духом вашого розуму,
- 24. і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.
- 25. Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.
- 26. Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,
- 27. і місця дияволові не давайте!
- 28. Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.
- 29. Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.
- 30. І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.
- 31. Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.
- 32. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Новий Завіт > До ефесян > Глава 4