- 1. Павло, апостол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,
- 2. до Тимофія, щирого сина за вірою: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!
- 3. Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,
- 4. і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно.
- 5. Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.
- 6. Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомовність,
- 7. вони забажали бути вчителями Закону, та не розуміли ні того, що говорять, ні про що запевняють.
- 8. А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його,
- 9. та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців,
- 10. розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці,
- 11. за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена.
- 12. Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,
- 13. мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.
- 14. І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.
- 15. Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.
- 16. Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.
- 17. А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.
- 18. Цього наказа я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,
- 19. маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.
- 20. Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Новий Завіт > 2-е до солунян > Глава 4