- 1. Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
- 2. Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.
- 3. Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.
- 4. Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
- 5. Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.
- 6. Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.
- 7. І без усякої суперечки більший меншого благословляє.
- 8. І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.
- 9. І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.
- 10. Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.
- 11. Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?
- 12. Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.
- 13. Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.
- 14. Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.
- 15. І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,
- 16. що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.
- 17. Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
- 18. Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.
- 19. Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
- 20. І поскільки воно не без клятви,
- 21. вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,
- 22. то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
- 23. І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
- 24. але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.
- 25. Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.
- 26. Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,
- 27. що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.
- 28. Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Новий Завіт > До євреїв > Глава 7