Глава 7

  • 1. Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
  • 2. Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.
  • 3. Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.
  • 4. Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
  • 5. Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.
  • 6. Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.
  • 7. І без усякої суперечки більший меншого благословляє.
  • 8. І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.
  • 9. І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.
  • 10. Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.
  • 11. Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?
  • 12. Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.
  • 13. Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.
  • 14. Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.
  • 15. І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,
  • 16. що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.
  • 17. Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
  • 18. Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.
  • 19. Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
  • 20. І поскільки воно не без клятви,
  • 21. вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,
  • 22. то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
  • 23. І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
  • 24. але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.
  • 25. Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.
  • 26. Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,
  • 27. що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.
  • 28. Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!