Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Числа > Глава 5

Глава 5

1. Господь промовив до Мойсея:
2. “Повели синам Ізраїля, щоб видалили геть із табору кожного прокаженого і кожного течивого, і кожного, хто став нечистий від мерця.
3. Так чоловіка, як і жінку видалите геть із табору, щоб не оскверняли табір, серед якого я витаю.”
4. Так і зробили сини Ізраїля і видалили їх геть із табору. Як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїля.
5. Господь промовив до Мойсея:
6. “Скажи синам Ізраїля: коли який-небудь чоловік або жінка вчинить якийсь гріх на шкоду ближньому, спроневірившися Господеві, і відчуватиме провину,
7. то нехай визнає свій гріх, що ним згрішив, і відшкодує повнотою та ще й наддасть п'ятину тому, кого пошкодив.
8. А коли в того нема ніякого родича, щоб повернути йому шкоду, то відшкодування буде Господеві, для священика, опріч покутного барана, що ним за винного відправиться покута.
9. Усяка жертва возношення, з усяких святих речей синів Ізраїля, що принесуть священикові, йому належатиме.
10. Святі речі належатимуть тому, хто їх приносить; що ж хтось дає священикові, його буде.”
11. Господь промовив до Мойсея:
12. “Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли чиясь жінка зійде на манівці й спроневіриться йому,
13. і хтось інший зляжеться з нею так, що чоловік про те не знає, бо вона осквернилась потайки і нема свідків проти неї, саму ж її не впіймано на вчинку,
14. і як охопить його дух ревнощів і заходиться він ревнувати свою жінку, чи то справді осквернилась вона, а чи ні,
15. то той чоловік приведе свою жінку до священика й принесе ради неї дар, десятину ефи ячмінної муки; він не литиме олії на неї і не кластиме до неї ладану, бо це офіра за ревнощі, офіра на спомин, що нагадує провину.
16. Нехай священик звелить їй приступити і поставить її перед Господом.
17. Потім візьме святої води у глиняну посудину, візьме й пороху, що на долівці у храмині, та й вкине його у воду.
18. Отже поставить жінку перед Господом і, відкривши їй голову, покладе їй на руки поминальну офіру, тобто офіру за ревнування; а сам триматиме в руці гірку воду, що наводить прокляття.
19. І заклинатиме жінку священик і казатиме їй: Якщо не лежав ніхто з тобою, і якщо ти, бувши за твоїм чоловіком, не зійшла на манівці нечистотою, то будь непошкоджена від цієї гіркої води, що наводить прокляття.
20. Якщо ж ти, бувши за твоїм чоловіком, зійшла на манівці й осквернила себе, і лежав хтось із тобою, окрім твого чоловіка,
21. то тут заклене священик жінку клятьбою прокляття і скаже до неї: Нехай Господь видасть тебе на прокляття й злорічення серед твого народу і допустить, щоб зів'яло твоє лоно і опух живіт твій.
22. Нехай оця вода, що стягає прокляття, увійде в твою утробу, щоб твій живіт опух і щоб лоно твоє зів'яло. - А жінка відповість: Амінь, амінь.
23. І запише священик ті прокляття на аркуші та й змиє їх гіркою водою,
24. і подасть жінці напитися гіркої води, що наводить прокляття, щоб вона ввійшла в неї для гіркости.
25. Потім священик візьме з руки жінки офіру за ревнування і поколихає нею перед Господом, і принесе її до жертовника,
26. і візьме жменю з офіри як кадило та й пустить димом на жертовнику, а потім дасть жінці напитися води.
27. А як дасть їй води напитись, то, коли вона осквернила себе і спроневірилася своєму чоловікові, то станеться, що вода прокляття увійде в неї у всій своїй гіркоті, і опухне живіт у неї, і зів'яне лоно в неї, і стане вона проклята серед своїх людей.
28. А коли жінка не осквернила себе, коли вона чиста, то не зазнає ніякої шкоди і матиме потомство.
29. Це закон про ревнування: чи то коли жінка, бувши за чоловіком, зійде на манівці й осквернить себе,
30. чи то коли чоловіка охопить дух ревнощів, і він заходиться ревнувати свою жінку; він поставить її перед Господом, а священик виконає над нею увесь закон цей.
31. Так проститься чоловікові його провина, а жінка понесе кару за гріх свій.”