- 1. По якомусь часі, під час пшеничних жнив, Самсон навідав свою жінку, мавши з собою козеня, мовивши: “Я хочу - в світлицю до моєї жінки.” Але батько її не дозволив йому ввійти;
- 2. каже йому: “Я думав, ти вже більше її не любиш, і віддав її одному з твоїх бояринів. Та хіба менша її сестра не краща? Візьми її собі замість неї!”
- 3. Самсон же відказав їм: “Цим разом не буду винен перед філістимлянами, коли заподію їм яке лихо.”
- 4. Пішов Самсон, піймав триста лисиць, набрав смолоскипів, зв'язав по два лисичині хвости докупи, а в середину між кожну пару хвостів причепив по смолоскипу.
- 5. І запаливши смолоскипи, розпустив лисиць по філістимлянських житах та й підпалив полукіпки й збіжжя на пні, і виноградники й оливкові сади.
- 6. Спитали філістимляни: “Хто то зробив?” Відказали їм: “Самсон, зять Тімнатія, бо той забрав у нього жінку й віддав її одному з бояр.” Кинулись тоді філістимляни та й спалили її разом з батьківською хатою.
- 7. Самсон сказав їм: “Коли ви таке чините, то не вгамуюсь, покіль на вас не помщуся.”
- 8. І бив він їх де тільки міг, страшенно. Тоді пішов собі й осівсь у балці, що в Етам-скелі.
- 9. Філістимляни ж двигнулися й отаборились у Юдеї, й розкинулися геть по Лехі.
- 10. Мешканці Юдеї спитали: “Чого рушили походом проти нас?” А ті відказали: “Щоб зв'язати Самсона й зробити з ним так, як він зробив з нами.”
- 11. Спустилося тоді три тисячі чоловік з Юдеї в балку, що в Етам-скелі та й сказали Самсонові: “Хіба ти не знаєш, що філістимляни панують над нами? Навіщо ти нам таке вчинив?” Він відказав їм: “Я зробив з ними так, як вони зо мною.”
- 12. Вони ж йому сказали: “Ми прийшли, щоб тебе зв'язати й видати в руки філістимлянам.” А Самсон їм: “Заприсягніть мені, що ви мене не вб'єте.”
- 13. Ті обіцяли йому й сказали: “Ні, ми тільки зв'яжемо тебе й видамо їм у руки; убити ж тебе не вб'ємо.” І зв'язали вони його двома новими мотузками й витягли його зо скелі.
- 14. Як прибув він до Лехі, філістимляни, вийшовши йому назустріч, загукали з радощів. Тоді найшов на нього дух Господній, і мотуззя на руках у нього стало немов прядиво, коли вчує вогонь, і пов'язь попадала з рук у нього.
- 15. Знайшов він тоді свіжу ослячу щелепу і, простягши руку, вхопив та й убив нею тисячу чоловік.
- 16. І промовив Самсон: “Ослячою щелепою нагромадив я їх цілу гору, ослячою щелепою убив я тисячу чоловік.”
- 17. А як промовив це, відкинув щелепу геть від себе; тим і названо те місце Рамат-Лехі.
- 18. І захотілось йому дуже пити, і озвавсь він до Господа й сказав: “Дав ти оцю велику перемогу рукою слуги твого, а тепер доведеться мені вмерти від спраги та потрапити в руки необрізаним.”
- 19. І розколов Бог щілину, що була в скелі в Лехі, й потекла з неї вода. Як же напився, повернулась до нього сила, й він ожив. Через те прозвано те місце “Джерело взиваючого”, що є в Лехі по цей день.
- 20. Правив він Ізраїлем за часів філістимлян двадцять років.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Книга Суддів > Глава 15
