Глава 29

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
  • 1. Єзекії було 20 років, як став царем, і царював він в Єрусалимі 29 років. Мати його, дочка Захарії, звалась Авія. 2. Він чинив угодне в очах Господніх, у всьому так, як чинив його предок Давид.
  • 3. Першого ж року свого царювання, першого місяця, він відчинив двері дому Господнього й направив їх.
  • 4. Потім звелів прийти священикам та левітам і, зібравши їх на майдані, що на схід сонця,
  • 5. сказав їм: «Слухайте мене, левіти! Тепер освятіться самі й освятіть дім Господа, Бога батьків ваших, і викиньте нечисть із святині,
  • 6. бо батьки наші спроневірились і робили зле в очах Господа, Бога нашого; покинувши його, відвернули обличчя своє від Господнього житла та обернулися спиною до нього,
  • 7. ба навіть замкнули двері в притворі, погасили світичі, не палили кадила й не приносили всепалення в святині Бога Ізраїля.
  • 8. Тому й був гнів Господній на Юдею та на Єрусалим, і Господь видав їх на страх, на спустошення та на глум, як бачите на свої очі.
  • 9. І оце батьки наші впали від меча, а сини наші, дочки наші й жінки наші за це в полоні.
  • 10. Тепер у мене на серці укласти союз із Господом, Богом Ізраїля, щоб відвернувсь від нас його палкий гнів.
  • 11. Сини мої, не будьте ж тепер недбайливі, вас бо пибрав Господь стояти перед ним, служити йому, бути його слугами та палити йому кадило.»
  • 12. Тоді встали левіти: Махат, син Амасая, і Йоіл, син Азарії - з синів Кегата; з синів Мерарі: Кіш, син Авді, й Азарія, син Єгаллелела; з гершоніїв: Йоах, син Зімми, й Еден, син Йоаха;
  • 13. з синів Еліцафана: Шімрі й Єїел; із синів Асафа: Захарія й Маттанія;
  • 14. з синів Гемана: Єхіел і Шімеї; а з синів Єдутуна: Шемая й Узієл.
  • 15. Вони зібрали своїх братів і освятили себе та й увійшли на наказ царя, згідно з словами Господніми, очищувати дім Господній.
  • 16. Священики ввійшли в середину Господнього дому, щоб його очистити, й винести всю нечисть, що знайшли в храмі Господньому, на двір дому Господнього, а левіти забрали те й винесли геть до Кедрон-потоку.
  • 17. Почали вони освячування першого дня першого місяця, а восьмого дня того ж місяця ввійшли в притвор Господній і очищали дім Господній вісім день, і шістнадцятого дня першого місяця закінчили.
  • 18. Тоді прийшли до царя Єзекії й сказали: «Ми вичистили ввесь дім Господній, жертовник до всепалення й увесь його посуд, і стіл до появлення (хлібів), і ввесь його посуд.
  • 19. А ввесь той посуд, шо цар Ахаз закинув був за свого царювання, коли грішив, ми, очистили його, поставили на своє місце і тепер він перед жертовником Господнім.»
  • 20. Цар Єзекія встав рано-вранці, зібрав усіх начальників міста й пішов в дім Господній.
  • 21. І привели 7 бичків, 7 баранів, 7 ягнят та 7 козлів на покутну жертву за царство, за святиню й за Юдею; він повелів синам Арона, священикам, принести їх у жертву на Господньому жертовнику.
  • 22. Зарізавши бичків, священики зібрали кров і вилили її на жертовник; зарізали баранів і вилили кров на жертовник, зарізали й ягнят і вилили кров на жертовник.
  • 23. Потім привели козлів на жертву за гріх перед царя й громаду, й вони поклали на них свої руки,
  • 24. і священики зарізали їх і вилили їхню кров на жертовник як жертву за гріх, щоб спокутувати за всього Ізраїля, бо цар дав наказ принести всепалення й жертву за гріх за всього Ізраїля.
  • 25. Він настановив левітів у домі Господньому з цимбалами, гарфами та цитрами, на наказ Давида й Гада, царського видющого, та пророка Натана, бо наказ цей був від Господа через його пророків.
  • 26. Тому левіти й стали з музичними приладами Давида, а священики з сурмами.
  • 27. Тоді цар Єзекія звелів принести всепалення на жертовник; і в той час, як почалося всепалення, почався й спів на честь Господа під звуки сурем та музичних приладів Давида, ізраїльського царя.
  • 28. Вся громада молилась обличчям до землі; співали пісень, сурмили, доки не закінчилось усепалення.
  • 29. А як закінчилося всепалення, цар і всі, хто були при ньому, впали на коліна й поклонились обличчям до землі.
  • 30. Тоді цар Єзекія і князі звеліли левітам славити Господа словами Давида та Асафа, видющого; і вони славили його з радощами і, припавши, поклонились.
  • 31. Єзекія заговорив і сказав: «Тепер ви посвятили себе Господеві. Приступайте ж і приносьте жертви й подячні приносини в дім Господній.» І принесла вся громада жертви й подячні приносини, і кожний, хто мав щире серце, - всепалення.
  • 32. Число всепалень, що принесла громада було: 70 волів, 100 баранів та 200 ягнят - усе це на всепалення Господеві.
  • 33. Присвячень було: 600 волів та 3000 овець.
  • 34. Але священиків було занадто мало, й вони не встигали здирати шкури з усіх тварин на всепалення; тож левіти, брати їхні, допомагали їм, поки не закінчилась робота й поки не освятилися священики, бо серце у левітів було більш готове до освячення, ніж у священиків.
  • 35. Було також багато всепалень з жиром мирних жертв та з зливанням при всепаленні. Отак була наново заведена служба в домі Господньому.
  • 36. Єзекія й увесь народ раділи, що Господь підніс народ на дусі; все бо те сталося швидко.