Глава 10

  • 1. Четвертого року царювання Птолемея та Клеопатри Доситей, що казав про себе, що він священик і левіт, разом із своїм сином Птолемеєм, приніс оцього листа про Пурім, про який вони твердили, письмо, мовляв, правдиве й перекладене Лусімахом, сином Птолемея, з єрусалимської громади.
  • 2. Другого року царювання Ксеркса Великого, першого Ніссана бачив сон Мардохей, син Яіра, сина Шімеї, сина Кіша, веніяминянин.
  • 3. Він був юдей, що жив у місті Сузах і, значний чоловік, служив при царському дворі.
  • 4. Походив же він з виселенців, що їх виселив був вавилонський цар Навуходоносор з Єрусалиму разом з юдейським царем Єхонією.
  • 5. Ось його сон: крики, гармидер, грім, землетрус, замішання на землі.
  • 6. Аж ось два величезні дракони виступили, обидва готові до бою.
  • 7. І закричали вони страшно, й на крик їхній усі народи приготувались до бою, щоб воювати з народом справедливих.
  • 8. То був день темноти й пітьми, бо на землю налягли гніт, тиск, поневіряння, жах великий.
  • 9. І ввесь справедливий народ збентежився, боявшись для себе лиха, і був уже готовий на погибель, але кликнув же до Бога,
  • 10. і на його заклик - немов би з маленького джерела зробилась ріка велика, повна води.
  • 11. Світло й сонце зійшли знову, і смиренні піднялись та з'їли значних.
  • 12. Збудившись Мардохей, що бачив той сон і те, що Бог ухвалив учинити, беріг його добре в своєму серці й всяким способом, аж до наступної ночі, хотів дізнатися, що він означає.