Глава 10

  • 1. Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
  • 2. Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного - ліворуч.
  • 3. Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
  • 4. Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
  • 5. Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
  • 6. безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
  • 7. Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
  • 8. Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
  • 9. Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
  • 10. Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
  • 11. Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
  • 12. Слова з уст мудрого - ласка, а уста дурня його гублять.
  • 13. Початок слів уст його - дурниці, а кінець його бесіди - безглуздя.
  • 14. Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
  • 15. Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
  • 16. Горе тобі, о краю, коли твій цар - хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
  • 17. Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п'яниці.
  • 18. З-за лінощів хилиться сволок, і з-за недбальства рук протікає хата.
  • 19. Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.
  • 20. Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.