- 1. Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,
- 2. кажучи їм: "Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив'язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв'яжіть і приведіть його.
- 3. А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? - відкажіть: Господь його потребує, - тож негайно відішле його назад сюди.
- 4. Пішли ті і знайшли осля, прив'язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, - і відв'язали.
- 5. Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: "Що робите, що ото осля відв'язуєте?"
- 6. Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.
- 7. І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.
- 8. А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж - віття, нарізане в полі.
- 9. Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: "Осанна!
- 10. Благословен, хто приходить в ім'я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!"
- 11. І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.
- 12. Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.
- 13. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.
- 14. І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.
- 15. І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,
- 16. а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.
- 17. Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!"
- 18. Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.
- 19. Увечері ж вийшов поза місто.
- 20. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.
- 21. Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла."
- 22. Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога.
- 23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так.
- 24. Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, - і буде вам так.
- 25. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.
- 26. Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших."
- 27. І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші
- 28. й кажуть до нього: "Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?"
- 29. Ісус же відказав їм: "Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.
- 30. Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені."
- 31. Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, - то скаже: Чому ж ви не повірили йому?
- 32. А скажемо: Від людей, - лячно народу, - всі бо вважали Йоана, що він пророк.
- 33. І відповіли Ісусові: "Не знаємо." Ісус же відказав їм: "То й я вам не скажу, якою владою я це роблю."
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Євангелія від Марка > Глава 11