- 1. Павло і Тимотей, слуги Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами:
- 2. благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа
- 3. Дякую Богові моєму щоразу, коли вас згадаю,
- 4. завжди в кожній моїй молитві за всіх вас із радістю молившися,
- 5. за участь вашу в Євангелії від першого дня і досі;
- 6. я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса.
- 7. Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці; всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті.
- 8. Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов'ю Христа Ісуса.
- 9. Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді,
- 10. щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа,
- 11. повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.
- 12. Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії.
- 13. Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим;
- 14. і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже.
- 15. Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі.
- 16. Ці - з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії;
- 17. а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам.
- 18. Та що ж? В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти.
- 19. Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та допомозі Духа Ісуса Христа,
- 20. за моїм твердим очікуванням і надією, що я не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде звеличений у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю.
- 21. Для мене бо життя - Христос, а смерть - прибуток.
- 22. Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; - та що вибрати, не знаю.
- 23. Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще;
- 24. та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі.
- 25. І це певно знаю, що зостанусь і перебуватиму з усіма вами на розвиток вам і радість у вірі,
- 26. щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі, завдяки моєму поворотові до вас.
- 27. Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я, - чи то як прийду і вас побачу, чи то бувши далеко, - довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру,
- 28. ні в чому не боявшися ваших противників; це буде для них певним знаком погибелі, а для вас -спасіння, і то від Бога,
- 29. бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати.
- 30. Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер в мені, як це вам відомо.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Послання до Филип'ян > Глава 1