- 1. Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного.
- 2. Він - примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу.
- 3. З того знаємо, що ми його спізнали, коли ми заповіді його бережемо.
- 4. Хто каже: «Я його знаю», і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає.
- 5. А хто береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. З того й знаємо, що ми у ньому.
- 6. Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився.
- 7. Любі! Не нову заповідь вам пишу, але давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь - слово, що ви чули.
- 8. Проте, нову заповідь пишу, - це правдиве в вас і в ньому, - бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить.
- 9. Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі.
- 10. Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння.
- 11. Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі.
- 12. Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи відпущені вам із-за його імени.
- 13. Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.
- 14. Писав вам, дітоньки, бо ви Отця спізнали. Писав вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого.
- 15. Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця;
- 16. бо все, що у світі, - пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, - не від Отця, а від світу.
- 17. А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки.
- 18. Дітоньки, остання це година! І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало, то з цього пізнаємо, що остання година настала.
- 19. З-поміж нас вийшли, але з-між нас не були, - бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, - лише щоб виявилося, що не всі вони від нас.
- 20. Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте.
- 21. Я вам писав не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що ви її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди.
- 22. Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він - антихрист, що відрікається Отця і Сина.
- 23. Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця.
- 24. Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати.
- 25. Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне.
- 26. Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману.
- 27. А помазання, що ви від нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так, як воно вас навчило, перебувайте в ньому.
- 28. Отож, дітоньки, перебувайте в ньому, щоб, як з'явиться, ми мали довір'я і не осоромилися перед ним під час його приходу.
- 29. Коли ви знаєте, що він праведний, то знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Перше послання Йоана Богослова > Глава 2