Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > До ефесян > Глава 4

Глава 4

1. Отже, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно, відповідно до звання, до якого були покликані:
2. з усякою покірністю і лагідністю, з великодушністю, терплячи одне одного в любові,
3. намагаючись берегти єдність духа в злуці миру.
4. Одне тіло й один дух, - як ото ви покликані були в одній надії вашого звання.
5. Один Господь, одна віра, одне хрещення,
6. один Бог і Батько всіх, який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас].
7. Кожному ж з нас дана ласка відповідно до Христового дару.
8. Тому сказано: Піднявшись на висоту, ти полонив полон і дав дари людям.
9. А що означає піднявшись, як не те, що й [раніше] сходив був до найнижчих місць землі?
10. Хто сходив, той і піднявся вище від небес, аби наповнити все.
11. Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших проповідниками доброї вістки, а тих - пастирями та вчителями,
12. щоб вдосконалити святих для діл служіння, для збудування Христового тіла,
13. доки всі не дійдемо до єдности віри й до пізнання Божого Сина, до змужніння досконалого, до міри зростання в нас повноти Христової.
14. Аби ми не були більше підлітками, які хитаються і захоплюються всяким вітром науки - за людською підступністю, за лукавством до хитрого блуду.
15. А щоб ми були правдомовними в любові, щоб в усьому зросли в тому, який є головою - Христос;
16. з нього - все тіло, складене і надійно злучене всякими зв'язками, за мірою чинности кожного окремого члена; він дає зріст тілові на розбудову самого себе в любові.
17. Усе це я кажу і свідчу в Господі, щоб ви більше не були, як [оті] погани, що ходять у марноті свого розуму,
18. запаморочені своїм розумуванням, відчужені від Божого життя через те неуцтво, що живе в них, через закам'янілість їхніх сердець.
19. Вони, отупівши, піддалися розпусті, щоб із запалом чинити всяке плюгавство.
20. Але ви не так пізнали Христа,
21. бо ви чули його і в нього навчилися, - адже правда в Ісусі, -
22. то треба, щоб ви відкинули стародавню людину з її первісним життям, яка нидіє в оманливих хтивостях,
23. а щоб ваш розум оновлювався духом,
24. щоб ви зодягалися в нову людину, створену за Богом, за праведністю й святістю правди.
25. Тому, відкинувши брехню, кажіть правду кожний до свого ближнього, бо ми є членами одне одного.
26. Гніваючись, - не грішіть: сонце хай не заходить у вашому гніві;
27. і не давайте місця дияволові.
28. Хто крав, хай більше не краде, але краще хай працює, роблячи своїми руками добро, щоб мав що подати тому, хто потребує.
29. Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре для настанови в потребі, щоб воно дало користь тим, що слухають.
30. І не засмучуйте Святого Божого Духа, яким ви запечатані на день викупу.
31. Всяке роздратування, і гнів, і лють, і крик, і огуда хай віддаляться від вас разом з усякою злобою.
32. Будьте ж добрими одне до одного, милосердими, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!