Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Об`явлення > Глава 6

Глава 6

1. І я побачив, що ягня відкрило одну з сімох печатей, і я почув, що одна з чотирьох тварин говорила наче громовим голосом: Ходи [й подивися].
2. І я поглянув, - і ось білий кінь. А той, що сидів на ньому, мав лука. І дано йому вінця, і вийшов як переможець, щоб перемогти.
3. І коли відкрив другу печать, я почув, що друга тварина промовляла: Ходи!
4. І вийшов інший кінь, - червоний. І тому, що сидів на ньому, дано було забрати мир із землі, щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч.
5. І коли відкрив третю печать, я почув, що третя тварина говорила: Прийди [й подивися]. І я поглянув: і ось чорний кінь. А той, що сидів на ньому, мав вагу в своїй руці.
6. І я почув неначе голос серед чотирьох тварин, що промовляв: Міра пшениці - за динарій, і три міри ячменю - за динарій, а олії і вина не чіпай,
7. і коли відкрив четверту печать, я почув голос четвертої тварини, що промовила: Прийди [й подивися].
8. І я поглянув: і ось кінь блідий. А той, що сидів на ньому, мав ім'я - Смерть. І ад ішов за ним, і дано йому владу над четвертою частиною землі, щоб убити мечем, і голодом, і мором, і земними звірами.
9. І коли відкрив п'яту печать, я побачив під престолом душі вбитих за Боже слово і за свідчення, яке вони мали.
10. І вони закричали гучним голосом, кажучи: Доки, святий і праведний владико, не судиш і не мстиш за нашу кров тим, що живуть на землі?
11. І дано кожному з них білий одяг, і сказано їм, щоб спочити ще трохи часу, доки не cповнять числа їхні співслуги та їхні брати, що ще мають бути вбитими, як і вони самі.
12. І я глянув, коли він відкрив шосту печать. І був великий землетрус, і сонце стало темне, як той волосяний мішок, і ввесь місяць став наче кров.
13. І небесні зорі попадали на землю, як смоковниця, що скидає свої плоди під поривом сильного вітру.
14. І небо сховалося, як сувій, що звивається, і кожна гора та острів зрушилися зі своїх місць.
15. І земні царі, і вельможі, і багатії, і тисяцькі, і сильні, і кожний раб, і [кожний] вільний сховалися в печерах та в гірських ущелинах,
16. прохаючи гори й каміння: Впадіть на нас і покрийте нас від обличчя того, що сидить на престолі, і від гніву ягняти!
17. Бо прийшов великий день його гніву, і хто може встояти?