- 1. І була вся земля мова одна і слово одно.
- 2. І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
- 3. І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
- 4. І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
- 5. І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі.
- 6. І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
- 7. Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.
- 8. І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
- 9. Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
- 10. А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
- 11. І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
- 12. І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
- 13. А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
- 14. І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
- 15. А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.
- 16. І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
- 17. А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
- 18. І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
- 19. А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
- 20. І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
- 21. А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
- 22. І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
- 23. А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
- 24. І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
- 25. А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
- 26. І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
- 27. А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
- 28. І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
- 29. І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
- 30. Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
- 31. І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.
- 32. А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.
Ничего нет для сопоставления.
