- 1. І було по сих речах, що Бог спокушував Авраама, і рече йому: Аврааме, Аврааме! І каже: Ось я!
- 2. І рече: Возьми сина твого, єдиного твого, що його возлюбив єси, Ізаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у всепаленнє-жертву на одній горі, що тобі речу.
- 3. І встав Авраам рано вранцї та й осїдлав осла свого, та взяв два парубки з собою, та Ізаака сина свого, та наколов дров на всепаленнє, та й рушив до врочища, що про його рече йому Бог.
- 4. На третїй же день позирнув Авраам очима своїми, та й побачив те врочище здалеку.
- 5. І каже Авраам слугам своїм: Седїте тутеньки з ослом, я ж із сином пійдемо аж он туди, та поклонившись і вернемось до вас.
- 6. Узяв же Авраам дрова на всепаленнє, та й положив на Ізаака, сина свого; взяв же в руки й огонь і жертівного ножа, та й пійшли обидва вкупі.
- 7. Каже ж Ізаак до Авраама, батька свого: Панотче! Він же каже: Що тобі, синку? Каже ж: Ось огонь і дрова, а де ж овеча на всепаленнє?
- 8. Каже ж Авраам: Бог обмислить собі ягня на всепаленнє. І йшли собі обоє вкупі.
- 9. Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах.
- 10. І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого.
- 11. Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме! Він же каже: Ось я.
- 12. І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому; тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради.
- 13. І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї. І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всепаленнє замість Ізаака сина свого.
- 14. І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.
- 15. І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,
- 16. Глаголючи: Мною самим клявсь я - се Господнє слово - за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.
- 17. Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.
- 18. І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.
- 19. Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.
- 20. Сталося ж по сїх речах, що з'ясовано Авраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,
- 21. Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,
- 22. Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.
- 23. Батуїл же появив Ребеку. Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.
- 24. І наложниця його, на імя Реюма, ся вродила Тебаха та Гахама та Тегаса та Маяха.
Ничего нет для сопоставления.
