- 1. Хвалїте Господа! П рославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
- 2. Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
- 3. Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
- 4. Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
- 5. Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
- 6. Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
- 7. Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
- 8. Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
- 9. І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
- 10. І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
- 11. Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
- 12. Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
- 13. Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
- 14. Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
- 15. Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
- 16. І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
- 17. Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
- 18. І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
- 19. Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
- 20. І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
- 21. Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
- 22. Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
- 23. Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
- 24. Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
- 25. Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
- 26. Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
- 27. І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
- 28. Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
- 29. Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
- 30. Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
- 31. І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
- 32. Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
- 33. Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
- 34. Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
- 35. Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
- 36. Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
- 37. Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
- 38. Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
- 39. І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
- 40. Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;
- 41. Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
- 42. Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
- 43. Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
- 44. Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
- 45. І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
- 46. І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
- 47. Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
Ничего нет для сопоставления.
