- 1. Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був пристанню нашою з роду в рід.
- 2. Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.
- 3. Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!
- 4. Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.
- 5. Змітаєш їх геть; вони - як сон вранцї, як трава, що прозябає.
- 6. Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.
- 7. Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.
- 8. Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.
- 9. Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
- 10. Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.
- 11. Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?
- 12. Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!
- 13. Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!
- 14. Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!
- 15. Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.
- 16. Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!
- 17. І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!
Ничего нет для сопоставления.
