- 1. Алеф. Блаженний, в кого дорога чесна, хто в законї Господа ходить!
- 2. Блаженний, хто сьвідчення його хоронить, хто цїлим серцем його шукає,
- 3. Хто кривди не робить, його дорогами ходить!
- 4. Ти велїв заповідї твої пильно повнити.
- 5. Ой коли б дороги мої та вели мене, щоб устави твої хоронити!
- 6. Тодї б я не посоромився, на всї заповідї твої зважаючи.
- 7. Буду прославляти тебе, навчаючись законів справедливостї твоєї.
- 8. Повнити му твої устави; не опусти мене зовсїм. Бет.
- 9. Як держати ме чисто парень стежку свою? Коли дбати ме про неї після слів твоїх.
- 10. Цїлим серцем моїм шукав я тебе; не дай менї відхилитись від заповідей твоїх!
- 11. Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.
- 12. Благословен будь, Господи! Навчи мене уставів твоїх!
- 13. Устами моїми звіщав я присуди уст твоїх.
- 14. Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.
- 15. Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.
- 16. В уставах твоїх моє милуваннє; не забуду слова твого. Гімель.
- 17. Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!
- 18. Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!
- 19. Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!
- 20. Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.
- 21. Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.
- 22. Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.
- 23. І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.
- 24. Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.
- 25. До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.
- 26. Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!
- 27. Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.
- 28. Ниє душа моя від смутку; піддвигни мене, по слову твому!
- 29. Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!
- 30. Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.
- 31. Я пристав до сьвідчень твоїх; Господи, не дай осоромитись менї!
- 32. Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому. Ге.
- 33. Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.
- 34. Дай менї розум, і буду хоронити закон твій, і повнити з цїлого серця.
- 35. Дай ходити стежкою заповідей твоїх! Бо в тому радість моя.
- 36. Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї.
- 37. Одверни очі мої, щоб марноти не бачили! Оживи мене в дорозї твоїй.
- 38. Сповни слово твоє слузї твому, що благовіє перед тобою.
- 39. Одверни від мене сором, котрого я боюся! Твої бо присуди благі.
- 40. Глянь, я бажаю росказів твоїх; оживи мене правдою твоєю. Вав.
- 41. І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!
- 42. Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.
- 43. І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх! Бо я вповаю на присуди твої.
- 44. І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.
- 45. І буду ходити по широкому просторі; бо я шукав заповідей твоїх.
- 46. І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.
- 47. І мати му роскоші у заповідях твоїх, любих менї.
- 48. І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї; і про встанови твої промишляти му. Заїн.
- 49. Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!
- 50. Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.
- 51. Бутні над міру посьміялись з мене; та я не відхилився від закону твого.
- 52. Споминаю, Господи, суди твої одвічні, і даю серцю обраду.
- 53. Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.
- 54. Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.
- 55. Ночами згадував я імя твоє, Господи, і повнив закон твій.
- 56. Сталось се зо мною, бо я хоронив прикази твої. Х ет.
- 57. Сказав я, Господи, доля моя, повнити слова твої.
- 58. З цїлого серця благав я тебе; будь милостивий для мене, по слову твому!
- 59. Про дороги мої промишляв я, і ноги мої повернулись до сьвідчень твоїх.
- 60. Я спішився і не гаявся, заповідї твої повнити.
- 61. Сїти беззаконних обгорнули мене; та не забув я закону твого.
- 62. О півночі встаю, щоб прославляти тебе за праведні суди твої.
- 63. Товариш я всїм, що бояться тебе, і тим, що прикази твої шанують.
- 64. Милосердя твого, Господи, повна земля; навчи мене уставів твоїх. Тет.
- 65. Добро вчинив єси, Господи, слузї твому, по слову твому.
- 66. Настав мене на розум добрий і пізнаннє! Бо я вірив заповідям твоїм.
- 67. Як ще не був я впокорений, блукав я; тепер же сповняю слово твоє.
- 68. Ти благий і благотворящий; навчи мене твоїх уставів!
- 69. Бутні зновили брехню проти мене; я сповняю твої велїння.
- 70. Серце їх, мов від товщі потовстїло; моя роскіш в законї твому.
- 71. Благо менї, що був я впокорений, щоб уставів твоїх навчитись.
- 72. Луччий для мене закон уст твоїх, як тисячі золота і срібла. Йод.
- 73. Руки твої сотворили і приготовили мене; дай менї розум і навчусь заповідей твоїх.
- 74. Боящіся тебе побачать мене і звеселяться, що я вповав на слово твоє.
- 75. Знаю, Господи, що суди твої справедливі, і що по правдї ти покарав мене.
- 76. Милість твоя нехай буде обрадою для мене, по слову твому до слуги твого!
- 77. Змилосердися надо мною, то буду жити! Бо закон твій моя роскіш.
- 78. Допусти сором на бутних! Вони бо понижили мене безвинно; я промишляю про велїння твої.
- 79. Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.
- 80. Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї. Каф.
- 81. Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.
- 82. Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?
- 83. Я бо став, мов шкурлат у димі; уставів твоїх я не забув.
- 84. Чи довгий ще вік слузї твому? Коли зробиш суд над гонителями моїми?
- 85. Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.
- 86. Всї заповідї твої правда. Вони безвинно нападають на мене; допоможи менї!
- 87. Мало, що не знищили мене на землї; я ж не покинув заповідей твоїх.
- 88. Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх! Ламед.
- 89. На віки, Господи, слово твоє стоїть твердо на небесах.
- 90. З роду в рід правда твоя; ти утвердив землю, і вона стоїть твердо.
- 91. По твоїй волї стоїть все до днешного дня, всї бо речі тобі служять.
- 92. Як би не закон твій, моя роскіш, я в бідї моїй пропав би.
- 93. Нїколи не забуду приказів твоїх; ти бо ними оживив мене.
- 94. Я твій, спаси мене! Бо я сповняв повелїння твої.
- 95. Засїли на мене беззаконники, щоб погубити мене; я ж на сьвідчення твої зважаю.
- 96. У всякої звершеної речі бачив я конець; заповідь же твоя вельми далеко сягає. Мем.
- 97. Як же любий менї закон твій! Цїлий день думка моя про його.
- 98. Мудрійшим став я над ворогів моїх через заповідї твої, вони бо все зо мною.
- 99. Понад усїх учителїв моїх став я розумнїйшим, бо сьвідчення твої на думцї в мене.
- 100. Більше розуму в мене, як в старцїв, бо я хоронив прикази твої.
- 101. Від всякої лихої стежки спиняю стопи мої, щоб хоронити слово твоє.
- 102. Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.
- 103. Як солодкі слова твої для уст моїх, вони понад мід губам моїм!
- 104. Заповідьми твоїми розумним став я, тому ненавиджу всяку стежку льживу. Нун.
- 105. Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.
- 106. Я клявся хоронити присуди справедливостї твоєї, і встою в слові моїм.
- 107. Над міру я похилився, Господи, оживи мене по слову твому!
- 108. Прийми ласкаво, Господи, добровільну жертву уст моїх, і навчи мене присудїв твоїх.
- 109. Життє моє безустанно в небезпеці, та не забув я закону твого.
- 110. Заставили безбожні клїтку на мене, та я від приказів твоїх не відхилився.
- 111. Сьвідчення твої як спадьщину вічну взяв я, вони бо радість серця мого.
- 112. Я наклонив серце моє, повнити устави твої вічно аж до кінця. Самех.
- 113. В кого серце подвійне, ненавиджу, і закон твій люблю.
- 114. Ти єси мій притулок і щит мій; на слово твоє вповаю.
- 115. Ідїть геть від мене, ви беззаконні, а я хоронити му заповідї Бога мого.
- 116. Допоможи менї по слову твому, щоб жити менї, і не дай осоромитись в надїї моїй!
- 117. Підопри мене, і я спасуся, і буду все пильнувати устави твої.
- 118. Ти всїх відкинув, що від уставів твоїх відхилились, бо мантїйства їх льживі.
- 119. Як жужлї, так відгорнув ти всїх беззаконників землї, тому люблю я сьвідчення твої.
- 120. Від страху перед тобою жахається тїло моє, і судів твоїх я боюся. Аїн.
- 121. Творив я суд і справедливість; не віддай мене ворогам у руки!
- 122. Слузї твому будь порукою до доброго; не дай бутним пригнїчувати мене!
- 123. Очі мої нетерплячо визирають спасення твого, і слова справедливостї твоєї.
- 124. Яви ласку твою слузї твому, і навчи мене уставів твоїх.
- 125. Я твій слуга, дай менї зрозуміннє, і пізнаю сьвідчення твої.
- 126. Пора Господеві до дїла; вони закон твій зломили.
- 127. Тому люблю заповідї твої над золото і над щире золото.
- 128. Тому всї прикази твої вважаю зовсїм правими; ненавиджу кожну стежку льживу. Пе.
- 129. Дивні сьвідчення твої, тому хоронить їх душа моя.
- 130. Обявлене слово твоє просьвічує, дає зрозуміннє людям простодушним.
- 131. Устами отвертими лакнув я, бо заповідей твоїх бажав.
- 132. Повернися до мене і помилуй мене, як милуєш тих, що імя твоє люблять.
- 133. Утверди шаги мої в слові твоїм, і не дай неправотї запанувати надо мною!
- 134. Вибави мене з неволї людської, то буду сповняти велїння твої.
- 135. Засьвіти лицем твоїм над слугою твоїм, і навчи уставів твоїх!
- 136. Потоком плинуть сльози з очей моїх, бо люде не хоронять закону твого. Цаде.
- 137. Справедлив єси, Господи, і праві суди твої.
- 138. Ти заповідав сьвідчення твої в справедливостї і в повній вірностї.
- 139. Ревність моя сушить мене, напасники бо мої забули слова твої.
- 140. Слово твоє випробоване, і любе слузї твому.
- 141. Малий я і мізерний; та не забув приказів твоїх.
- 142. Справедливість твоя, вічна справедливість, і закон твій правда.
- 143. Скорбота і горе постигли мене; та заповідї твої роскіш моя.
- 144. Справедливість сьвідчень твоїх вічна; дай менї зрозуміннє, і жити му! Коф.
- 145. З цїлого серця кликав я; вислухай мене, Господи! Устави твої хоронити му.
- 146. До тебе кликав я; спаси мене і сьвідчення твої сповняти му.
- 147. Перед досьвітом вставши, благав я; вповав на слово твоє.
- 148. Очі мої випереджували сторожу нічню, щоб над словом твоїм промишляти.
- 149. Почуй голос мій по милостї твоїй; Господи, по суду твому оживи мене.
- 150. Приближились ті, що задумали лихо; від закону твого вони далеко стали.
- 151. Близько єси, Господи, і всї заповідї твої правда.
- 152. Від давна знаю із сьвідчень твоїх, що ти утвердив їх на віки. Реш.
- 153. Споглянь на горе моє і вибави мене! Я бо не забув закону твого.
- 154. Заступи справу мою і визволи мене! Оживи мене по слову твому!
- 155. Далеко від беззаконних спасеннє, вони бо не дбають про устави твої.
- 156. Велика милість твоя, Господи; оживи мене по правосуддю твому.
- 157. Багацько в мене напасників і гнобителїв моїх; від сьвідчень твоїх я не відхилився.
- 158. Бачив я невірних, і вони були огидою для мене, бо не хоронили слова твого.
- 159. Дивись, як я люблю велїння твої; по милостї твоїй, Господи, оживи мене!
- 160. Основа слова твого правда, і всякий присуд справедливостї твоєї вічній. Шін.
- 161. Безвинного гонили мене дуки; та слова твого боїться серце моє.
- 162. Радїю словом твоїм, як той, хто здобич велику находить.
- 163. Брехню ненавиджу й гидую нею; закон твій люблю я.
- 164. Сїм раз у день хвалю тебе за присуди справедливостї твоєї.
- 165. Великим спокоєм радуються ті, що люблять закон твій і нема для них спотикання.
- 166. Я вповав на спасеннє твоє, Господи, і сповняв заповідї твої.
- 167. Душа моя хоронила сьвідчення твої, і вони менї вельми любі.
- 168. Твої велїння і сьвідчення сповняв я, всї бо дороги мої перед тобою. Тав.
- 169. Моє благаннє нехай прийде близько до тебе, Господи! Дай менї зрозуміннє, по слову твому.
- 170. Моє моленнє нехай дійде до тебе! Вирятуй мене, по слову твому.
- 171. Уста мої віддадуть хвалу тобі, коли навчиш мене уставів твоїх.
- 172. Язик мій грімко промовить слово твоє, всї бо заповідї твої справедливість.
- 173. Простягни руку твою на поміч менї! Твої бо велїння вибрав я.
- 174. Тужив я за спасеннєм твоїм, Господи, і закон твій роскіш моя.
- 175. Дай жити душі моїй, і буде тебе хвалити, і присуди твої нехай поможуть менї!
- 176. Блукаю, мов вівця заблудивша; шукай слугу твого! Я бо не забув заповідей твоїх.
Ничего нет для сопоставления.
