- 1. Проводиреві хора; псальма Давидова. Господи! Ти розглянув мене, і пізнав.
- 2. Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої.
- 3. Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш.
- 4. Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш.
- 5. З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене.
- 6. Розуміннє, надто - дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його.
- 7. Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого?
- 8. Зійшов би я на небо, - ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси.
- 9. Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся,
- 10. І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала.
- 11. І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.
- 12. І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма - одно що сьвітло.
- 13. Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї.
- 14. Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.
- 15. Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.
- 16. Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.
- 17. Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх!
- 18. Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою.
- 19. О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!..
- 20. Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють.
- 21. Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?
- 22. Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене.
- 23. Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!
- 24. І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
Ничего нет для сопоставления.
