< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3

Глава 1

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Видиво, явлене пророку Аввакумові:
  • 2. Ой докіль, Господи, буду я взивати, а ти не почуєш, - буду голосити до тебе про насиллє, а ти не спасеш?
  • 3. Про що даєш бачити менї кривду, й дивитись на нужду? Рабунок і насильство перед очима в мене; родиться що-раз більше ворогуваннє, підіймається незгода.
  • 4. Ось, закон утратив силу, справедливого суду нема; безбожний перемагає праведного, а суд виходить переворотний.
  • 5. Розгляньтесь проміж народами, придивітесь уважно (моїм дїлам), а ви зачудуєтесь; я бо ще за ваших часів учиню таке, що ви б і не повірили, як би вам хто розповідав.
  • 6. Ось бо, я підійму Халдеїв, нарід жорстокий, та бутний, що широко по землї буяє, щоб загорнути осади, які до його нїколи не належали.
  • 7. Страшний він і грізний, сам собі становить він право, рядить, як сам хоче.
  • 8. В його конї бистрійші над парди, а швидкійші над вовки смерком; кінниця його розбігається на всї боки; орлом приходять-прилїтають їздецї його здалека, й кидаються на здобич.
  • 9. Цїлою силою виступає він на влови, встромивши зір наперед себе, загортає полонян, як пісок.
  • 10. Насьміхається він із царів, збиткується над князями; іграшка йому всякий замок: усипле вал та й звойовує його.
  • 11. Тодї надувається ще більш дух його; він ходить-буяє; сила його - вона богом йому.
  • 12. Та чи ж ти, Господи, не Бог мій, не Сьвятий мій з давен давнезних? Нї, ми не погибнемо! Ти, Господи, тілько задля суду напустив його. Скеле моя! ти лиш на кару призначив його.
  • 13. Не твоїм чистим очам дивитись на лиходїйства, не тобі приглядатись угнїтанню! Чом же ти позираєш мовчки на лиходіїв, як безбожник пожерає того, що праведнїйший від його?
  • 14. Чом же ти покидаєш людей, як рибу у морі, як ті повзючі, що в їх нема пана?
  • 15. Ось, він витягає їх усїх вудкою, захоплює в сак, забірає в свої неводи, та й радується тим і веселиться.
  • 16. За се він сїтї своїй жертву приносить й кадить неводу свому, бо має від них пай свій товстий й їду смаковиту.
  • 17. Чи ж проте має він все сїть свою випорожнювати й безнастанно вигублювати народи безмилосердно?
Ничего нет для сопоставления.