- 1. Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
- 2. І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостинї в тих, що входили в церкву.
- 3. Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостинї.
- 4. Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
- 5. Він же дивив ся пильно на них, сподїваючись що від них прийняти.
- 6. Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
- 7. І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
- 8. і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
- 9. І видїв його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
- 10. А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
- 11. Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
- 12. І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльські, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
- 13. Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів, Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
- 14. Ви ж Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
- 15. а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
- 16. І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
- 17. І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
- 18. Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
- 19. Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
- 20. і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
- 21. котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку.
- 22. Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
- 23. Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
- 24. І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
- 25. Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
- 26. Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
Ничего нет для сопоставления.
