- 1. І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
- 2. Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
- 3. Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.
- 4. Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.
- 5. Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.
- 6. І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.
- 7. Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давнїх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.
- 8. І Бог, що знає серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,
- 9. і не розріжнив нїчого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
- 10. Тепер же чого спокушуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, нї ми не здолїли носити.
- 11. Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
- 12. Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та ІІавел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
- 13. Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
- 14. Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
- 15. З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
- 16. Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,
- 17. щоб остальнї з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.
- 18. Звісні од віку Богові всї дїла Його.
- 19. То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;
- 20. а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.
- 21. Мойсей бо від стародавнїх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.
- 22. Зволили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів між братами,
- 23. написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.
- 24. Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;
- 25. то зволилось нам, зібравшим ся однодушно вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,
- 26. людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
- 27. Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
- 28. Зволилось бо сьвятому Духу та й нам, нїякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
- 29. щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
- 30. Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
- 31. Прочитавши ж (ті), зрадїли від сього потїшення.
- 32. Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
- 33. Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
- 34. Зволив же Сила зостатись там.
- 35. Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
- 36. По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всїх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
- 37. Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
- 38. Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на дїло.
- 39. Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,
- 40. Павел же, вибравши Силу, пійшов, переданий благодатї Божій від братів,
- 41. і проходив Сирию і Киликию, утверджаючи церкви.
Ничего нет для сопоставления.
