- 1. Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
- 2. в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.
- 3. Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
- 4. Стільки луччий будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
- 5. Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
- 6. Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
- 7. І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огня слугами своїми.
- 8. Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.
- 9. Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
- 10. І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх.
- 11. Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
- 12. і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.
- 13. Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
- 14. Чи не всї ж вони служебні духи, посилаємі на служеннє про тих, що хочуть наслїдувати спасеннє?
Ничего нет для сопоставления.
