- 1. Тим подобає нам більше вважати на те, що чували, щоб инодї не відпасти.
- 2. Бо коли промовлене ангелам слово було певне, і всякий переступ і непослух прийняв праведну відплату,
- 3. то як нам утекти, що недбали про таке велике спасеннє? котре, почавши проповідувати ся через Господа, від тих що чули, нам стверджене,
- 4. як сьвідкував Бог ознаками і чудесами, і всякими силами, і роздаваннєм Духа сьвятого, по своїй волї.
- 5. Не ангелам бо покорив вселенну грядущу, про котру глаголемо;
- 6. засьвідкував же хтось десь, глаголючи: Що таке чоловік, що памятаєш його, або син чоловічий, що одвідуєш його?
- 7. Умалив єси його малим чим од ангелів; славою і честю вінчав єси його, і поставив єси його над дїлами рук Твоїх;
- 8. все покорив єси під ноги його. А впокоривши йому все, нїчого не зоставив невпокореним йому. Тепер же ще не бачимо, щоб усе було йому впокорене,
- 9. а бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, за муку смерти увінчаного славою й честю, щоб благодаттю Божою за всїх пожив смерти.
- 10. Подобало бо Тому, про кого все і ким усе, що привів многих синів у славу, починателя спасення їх страданнями звершити.
- 11. Бо й хто осьвячує і хто осьвячуєть ся, від Одного всї; з сієї то причини не соромить ся братами звати їх,
- 12. глаголючи: Звїщу імя Твоє браттю моєму, посеред церкви сьпівати му хвалу Тобі.
- 13. І знов: Надїяти мусь на Него. І знов: Ось я і дїти, що дав менї Бог.
- 14. Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і крови, і Він так само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,
- 15. і визволити тих, що з страху смерти через усе життє підневолені були рабству.
- 16. Справдї бо не ангелів приймає, а насїннє Авраамове приймає.
- 17. Звідсїля мусїв у всьому подобитись братам, щоб бути милосердним і вірним архиєреєм у Божому, щоб очистити гріхи людські.
- 18. У чому бо сам пострадав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокушують ся, помогти.
Ничего нет для сопоставления.
