- 1. хору. На мелодію “Мут лаббен”.
- 2. Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.
- 3. Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім'я твоє, Всевишній.
- 4. Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.
- 5. Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий.
- 6. Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім'я стер ти навік-віки.
- 7. Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам'ять по них пропала.
- 8. А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду.
- 9. І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.
- 10. Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути.
- 11. І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім'я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають.
- 12. Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні.
- 13. Бо месник крови їх пам'ятає, і не забув він крику вбогих.
- 14. Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти,
- 15. щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням.
- 16. Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.
- 17. Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник.
- 18. Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога.
- 19. Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих.
- 20. Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть.
- 21. Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони - люди.
Ничего нет для сопоставления.
