- 1. хору. На мелодію “У досвітня лань”. Псалом. Давида.
- 2. Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.
- 3. Боже мій, кличу я вдень, - не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.
- 4. Таж ти - святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!
- 5. На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.
- 6. Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.
- 7. А я - черв'як, не людина; сміховище людей, презирство народу.
- 8. Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:
- 9. „Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить!"
- 10. Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.
- 11. На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.
- 12. Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.
- 13. Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.
- 14. Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.
- 15. Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.
- 16. Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.
- 17. Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,
- 18. всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.
- 19. Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.
- 20. Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.
- 21. Вирятуй від меча мою душу -із собачих лап мою єдину.
- 22. Спаси мене із левиної пащі -від рогів буйволових мою убогу.
- 23. Я сповіщу моїм братам про твоє ім'я, хвалитиму тебе серед громади:
- 24. „О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!
- 25. Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, - слухав."
- 26. Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.
- 27. Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі. хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!
- 28. Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім'ї народів;
- 29. Господнє бо є царство, він над народами панує.
- 30. Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;
- 31. моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдеш - ньому родові;
- 32. прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: “Таке вчинив Господь!”
Ничего нет для сопоставления.
