- 1. нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.
- 2. Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде
- 3. Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
- 4. Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.
- 5. Прибите, мов трава, в'яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.
- 6. Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.
- 7. Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.
- 8. Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.
- 9. Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.
- 10. Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, -
- 11. через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.
- 12. Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в'яну.
- 13. Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім'я твоє по всі роди.
- 14. Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
- 15. Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.
- 16. Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі - твоєї слави.
- 17. Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,
- 18. зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.
- 19. Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,
- 21. щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;
- 22. щоб звіщали ім'я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,
- 23. коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.
- 24. Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.
- 25. Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!
- 26. Спервовіку світу ти заснував землю і небеса - діло рук твоїх.
- 27. Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.
- 28. Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.
- 29. Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.
Ничего нет для сопоставления.
