- 1. Я - чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.
- 2. Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.
- 3. Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.
- 4. Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.
- 5. Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.
- 6. Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.
- 7. Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.
- 8. Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.
- 9. Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.
- 10. Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.
- 11. Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.
- 12. Він нап'яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.
- 13. Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.
- 14. Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.
- 15. Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.
- 16. Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.
- 17. Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.
- 18. Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!
- 19. Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.
- 20. Глибоко вбилось усе те мені в пам'ять, і душа моя в мені прибита;
- 21. Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь.
- 22. Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
- 23. Вони нові щоранку, велика твоя вірність.
- 24. Господь - мій пай, - моя душа говорить; тому й надіюся на нього,
- 25. Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.
- 26. Добре чекати мовчки від Господа спасіння.
- 27. Добре для людини носити ярмо в юнацтві.
- 28. Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.
- 29. Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!
- 30. Нехай наставить тому, хто б'є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!
- 31. Бо не навіки Господь відкидає.
- 32. Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.
- 33. Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.
- 34. А коли хтось бере під ноги усіх в'язнів країни
- 35. чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,
- 36. коли ошукує когось у якійсь справі, - хіба Господь того не бачить?
- 37. Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?
- 38. Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?
- 39. Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік - за кару за гріхи власні?
- 40. Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!
- 41. Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!
- 42. Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!
- 43. Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.
- 44. Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.
- 45. Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.
- 46. Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.
- 47. Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.
- 48. Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.
- 49. Око моє стікає без угаву, без перестання,
- 50. поки Господь з неба не спогляне та не побачить.
- 51. Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.
- 52. Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.
- 53. Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.
- 54. Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»
- 55. Я візвав твоє ім'я, Господи, із глибокої ями.
- 56. Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»
- 57. Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».
- 58. Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.
- 59. О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!
- 60. Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.
- 61. Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.
- 62. Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.
- 63. Чи вони сидять, чи встають, глянь: я - їхня глумлива пісня.
- 64. Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.
- 65. Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!
- 66. Ти гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.
Ничего нет для сопоставления.
