• 1. Я - чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.
  • 2. Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.
  • 3. Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.
  • 4. Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.
  • 5. Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.
  • 6. Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.
  • 7. Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.
  • 8. Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.
  • 9. Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.
  • 10. Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.
  • 11. Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.
  • 12. Він нап'яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.
  • 13. Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.
  • 14. Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.
  • 15. Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.
  • 16. Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.
  • 17. Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.
  • 18. Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!
  • 19. Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.
  • 20. Глибоко вбилось усе те мені в пам'ять, і душа моя в мені прибита;
  • 21. Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь.
  • 22. Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
  • 23. Вони нові щоранку, велика твоя вірність.
  • 24. Господь - мій пай, - моя душа говорить; тому й надіюся на нього,
  • 25. Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.
  • 26. Добре чекати мовчки від Господа спасіння.
  • 27. Добре для людини носити ярмо в юнацтві.
  • 28. Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.
  • 29. Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!
  • 30. Нехай наставить тому, хто б'є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!
  • 31. Бо не навіки Господь відкидає.
  • 32. Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.
  • 33. Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.
  • 34. А коли хтось бере під ноги усіх в'язнів країни
  • 35. чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,
  • 36. коли ошукує когось у якійсь справі, - хіба Господь того не бачить?
  • 37. Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?
  • 38. Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?
  • 39. Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік - за кару за гріхи власні?
  • 40. Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!
  • 41. Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!
  • 42. Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!
  • 43. Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.
  • 44. Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.
  • 45. Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.
  • 46. Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.
  • 47. Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.
  • 48. Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.
  • 49. Око моє стікає без угаву, без перестання,
  • 50. поки Господь з неба не спогляне та не побачить.
  • 51. Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.
  • 52. Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.
  • 53. Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.
  • 54. Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»
  • 55. Я візвав твоє ім'я, Господи, із глибокої ями.
  • 56. Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»
  • 57. Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».
  • 58. Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.
  • 59. О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!
  • 60. Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.
  • 61. Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.
  • 62. Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.
  • 63. Чи вони сидять, чи встають, глянь: я - їхня глумлива пісня.
  • 64. Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.
  • 65. Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!
  • 66. Ти гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.