- 1. Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
- 2. як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
- 3. вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
- 4. щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.
- 5. Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.
- 6. Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
- 7. Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
- 8. І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
- 9. згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
- 10. А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
- 11. Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
- 12. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
- 13. Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.
- 14. І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
- 15. бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
- 16. і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
- 17. І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
- 18. Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”
- 19. Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
- 20. І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”
- 21. Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
- 22. Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
- 23. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
- 24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:
- 25. “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
- 26. Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,
- 27. до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.
- 28. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”
- 29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
- 30. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
- 31. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.
- 32. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
- 33. і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”
- 34. А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”
- 35. Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
- 36. Ось твоя родичка Єлисавета - вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
- 37. нічого бо немає неможливого в Бога.”
- 38. Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
- 39. Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
- 40. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
- 41. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
- 42. і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
- 43. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
- 44. Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
- 45. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”
- 46. І мовила Марія: “Величає душа моя Господа
- 47. і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
- 48. бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
- 49. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.
- 50. Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
- 51. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
- 52. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
- 53. наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
- 54. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
- 55. як обіцяв був батькам нашим -Авраамові і його потомству повіки.”
- 56. Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
- 57. Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
- 58. Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
- 59. Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька - Захарія;
- 60. його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”
- 61. Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”
- 62. І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
- 63. І попросивши табличку, він написав: “Йоан - його ім'я.” Всі тому дивувались.
- 64. Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.
- 65. І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
- 66. Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.
- 67. А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
- 68. “Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
- 69. і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
- 70. як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
- 71. що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
- 72. що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
- 73. клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
- 74. що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
- 75. у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
- 76. А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
- 77. дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
- 78. завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
- 79. щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”
- 80. Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.
Ничего нет для сопоставления.
