Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Євангелія від Луки > Глава 1

Глава 1

1. Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
2. як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
3. вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
4. щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.
5. Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.
6. Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
7. Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
8. І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
9. згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
10. А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
11. Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
12. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
13. Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.
14. І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
15. бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
16. і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
17. І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
18. Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”
19. Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
20. І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”
21. Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
22. Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
23. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:
25. “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
26. Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,
27. до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.
28. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”
29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
30. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
31. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.
32. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
33. і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”
34. А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”
35. Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
36. Ось твоя родичка Єлисавета - вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
37. нічого бо немає неможливого в Бога.”
38. Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
39. Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
40. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
41. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
42. і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
43. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
44. Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
45. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”
46. І мовила Марія: “Величає душа моя Господа
47. і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
48. бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
49. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.
50. Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
51. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
52. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
53. наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
54. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
55. як обіцяв був батькам нашим -Авраамові і його потомству повіки.”
56. Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
57. Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
58. Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
59. Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька - Захарія;
60. його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”
61. Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”
62. І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
63. І попросивши табличку, він написав: “Йоан - його ім'я.” Всі тому дивувались.
64. Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.
65. І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
66. Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.
67. А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
68. “Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
69. і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
70. як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
71. що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
72. що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
73. клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
74. що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
75. у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
76. А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
77. дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
78. завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
79. щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”
80. Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.