- 1. І згадав Бог Ноя, і всіх диких звірів і всю скотину і всіх птахів і всіх плазунів, які були з ним в кораблі, і навів Бог вітер на землю, і спинилася вода,
- 2. і замкулися джерела безодні і загати небесні, і перестав дощ з неба.
- 3. І упала вода відходячи з землі. Упадала і зменшувалася вода по сто пятдесяти днях.
- 4. І корабель сів в сьомому місяці, двадцятьсьомого (дня) місяця, на Араратських горах.
- 5. Вода ж, ідучи, маліла до десятого місяця. А в одинадцятому місяці, першого (дня) місяця, зявилися шпилі гір.
- 6. І сталося, що по сорока днях відкрив Ной віконце корабля, яке зробив,
- 7. і післав крука, щоб побачити чи відступила вода. І вийшовши не повернувся доки не висохла вода з землі.
- 8. І після нього післав голубку, щоб побачити чи відступила вода з лиця землі.
- 9. І голубка не знайшовши спочинку для своїх ніг повернулася до нього до корабля, бо вода була на всім лиці всієї землі, і простягнувши свою руку взяв її і ввів її до себе до корабля.
- 10. І почекавши ще інших сім днів, знову післав голубку з корабля,
- 11. і повернулася до нього голубка увечорі, і мала в своїх устах галузку оливки з листям. І пізнав Ной, що відйшла вода з землі.
- 12. І почекавши ще других сім днів, знову післав голубку, і не додала до нього більше повернутися.
- 13. І сталося в шістьсот першому році в житті Ноя, першого місяця, першого (дня) місяця, зійшла вода з землі. І відкрив Ной верх корабля, якого зробив, і побачив, що уступила вода з лиця землі.
- 14. В другому ж місяці в двадцять сьомому (дні) місяця, висохла земля.
- 15. І сказав Господь Бог Ноєві, кажучи:
- 16. Вийди з корабля, ти і твоя жінка і твої сини і жінки твоїх синів з тобою
- 17. і всі звірі, що є з тобою, і всяке тіло від птахів аж до скотини і всякого плазуна, що повзає по землі, виведи з собою. І ростіть і множіться на землі.
- 18. І вийшов Ной і його жінка і його сини і жінки його синів з ним,
- 19. і всі дикі звірі і вся скотина і всякий птах і всякий плазун, що рухається на землі за родом своїм вийшли з корабля.
- 20. І збудував Ной жертівник Богові і взяв з усієї чистої скотини і з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертівнику.
- 21. І понюхав Господь Бог милий запах, і сказав Господь Бог, розкаявшись: Не додам більше прокляти землю через діла людей, бо ум людини пильно звернений до зла від молодости; не додам отже ще убити всяке живе тіло, так як Я зробив.
- 22. В усі дні землі сівба і жнива, холод і спека літо і весна день і ніч не перстануть.
Ничего нет для сопоставления.
