- 1. І Яків, випростувавши ноги, пішов до східної землі до Лавана сина Ватуїла Сирійця, до брата ж Ревекки, матері Якова та Ісава.
- 2. І поглянув, і ось в долині криниця, були ж там три стада овець, що спочивали при ньому. Бо з тієї криниці напували стада. А великий камінь був на отворі криниці,
- 3. і збиралися туди всі стада і відкочували камінь від отвору криниці і напували овець і клали камінь на отвір криниці на своє місце.
- 4. Сказав же їм Яків: Браття звідки ви? Вони ж сказали: Ми з Харрану.
- 5. Сказав же їм: Чи знаєте Лавана сина Нахора? Вони ж сказали: Знаємо.
- 6. Сказав же їм: Чи здоровий? Вони ж сказали: Здоровий. І ось Рахиль його дочка ішла з вівцями.
- 7. І сказав Яків: Ще є багато дня, ще не час зібрати худобу; напоївши овець, відійшовши, пасіть.
- 8. Вони ж сказали: Не можемо, доки не зберуться всі пастухи, і відкотять камінь від отвору криниці, і напоїмо овець.
- 9. Ще як він їм говорив і Рахиль дочка Лавана ішла з вівцями свого батька. Бо вона пасла вівці свого батька.
- 10. Сталося ж, як побачив Яків Рахиль, дочку Лавана брата своєї матері, і вівці Лавана брата своєї матері, і приступивши, Яків відкотив камінь від отвору криниці, і напоїв овець Лавана брата своєї матері.
- 11. І поцілував Яків Рахиль, і крикнувши своїм голосом, заплакав.
- 12. І сповістив Рахилі, що є братом її батька, і що є сином Ревекки, і побігши, вона сповістила свому батькові за цими словами.
- 13. Сталося ж, як почув Лаван імя Якова сина його сестри, побіг йому на зустріч, і взявши його, поцілував і ввів його до своєї хати. І він розповів Лаванові всі ці слова.
- 14. І сказав йому Лаван: Ти є з моїх костей і з мого тіла. І був з ним місяць днів.
- 15. Сказав же Лаван Якову: Не працюватимеш мені даром, томущо ти є моїм братом. Сповісти мені, яка твоя зарплата.
- 16. Лаван же мав дві дочки, імя більшій Лія, та імя молодшої Рахиль.
- 17. Очі ж Лії хворі, Рахиль же гарна на вид і прекрасна на зір.
- 18. Полюбив же Яків Рахиль, і сказав: Працюватиму тобі сім літ за Рахиль твою молодшу дочку.
- 19. Сказав же йому Лаван: Краще мені тобі її дати ніж мені її дати іншому мужеві. Живи зі мною.
- 20. І працював Яків за Рахиль сім літ, і були перед ним наче мало днів, томущо він її любив.
- 21. Сказав же Яків до Лавана: Віддай мою жінку, бо сповнилися мої дні, щоб я до неї увійшов.
- 22. Зібрав же Лаван всіх мужів місця і зробив весілля.
- 23. І був вечір, і Лаван, взявши свою дочку Лію, ввів її до Якова, і Яків ввійшов до неї.
- 24. Дав же Лаван рабиню Зелфу своїй дочці Лії їй за рабиню.
- 25. Сталося ж вранці, і ось (це) була Лія. Сказав же Яків Лаванові: Чому ти це мені зробив? Чи не працював я тобі за Рахиль? І чому ти мене обманув?
- 26. Сказав же Лаван: Не так є у нашому місці, щоб віддати молодшу раніше від старшої.
- 27. Отже, закінчи цей тиждень, і дам тобі і цю за працю, яку робитимеш у мене ще інших сім літ.
- 28. Зробив же Яків так, і закінчив той тиждень. І дав йому Лаван Рахиль свою дочку йому за жінку.
- 29. Дав же Лаван Рахилі своїй дочці Валлу свою рабиню їй за рабиню.
- 30. І ввійшов до Рахилі. Полюбив же Рахиль більше ніж Лію. І працював йому других сім літ.
- 31. Побачивши ж Господь, що зненавиджена Лія, відкрив її лоно. Рахиль же була неплідною.
- 32. І зачала Лія і породила Якову сина; назвала ж імя його Рувим, кажучи: Бо побачив Господь моє впокорення; тепер мене полюбить мій муж.
- 33. І знову зачала Лія і породила Якову другого сина, і сказала: Бо Господь почув, що я зненавиджена, і додав мені і цього; назвала ж імя його Симеон.
- 34. І знову зачала і породила сина, і сказала: В нинішний час при мені буде мій муж, бо я породила йому трьох синів, задля цього назвала його імя Леві.
- 35. І знову зачавши, породила сина, і сказала: Тепер ось ще похвалю Господа, задля цього назвала його імя Юда. І перестала родити.
Ничего нет для сопоставления.
